|
|
Ярослав Онищук
|
|
14.08.2006 |
|
Згідно дозволу Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій (№2/13/01/2006 від 13.07.2006 р.) громадська організація «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» на замовлення Благодійної організації «Федерація скаутів «Галицька Русь» проводила пошуково-ексгумаційні роботи на г.Татарівка біля с.Нижня Рожанка Сколівського р-ну Львівської області. |
|
Детальніше...
|
|
|
Любомир Горбач
|
|
01.08.2006 |
Згідно державної програми по вшануванню жертв війни і політичних репресій пошуковою групою Товаритсва "Пам'ять" було здійснено кілька експедицій в район так званого "Бродівського котла".
Метою було виявлення санітарних захоронень на місцях боїв між бійцями Червоної армії та дивізії Галичина.
|
|
Детальніше...
|
|
|
Газета "Експрес"-"Львівські новини" від 27 липня-3 серпня 2006 року № 30(170)
|
|
27.07.2006 |
|
Археологи Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" розпочали розкопки на горі Татарівка у Сколівському районі. Тут планується знайти та перепоховати останки майже двохсот військовиків. |
|
Детальніше...
|
|
|
Любомир Горбач
|
|
27.07.2006 |
Зима 1915 року в Карпатах виявилася сніжною та морозною. Австро-угорський фронт стояв по вершинах гір Татарівка, Магура, Магій, що в Сколівському районі Львівської області, стримуючи шалений наступ підрозділів Російської Царської Армії.
Незважаючи на висоти гір (а це більше ніж 1000 м), крутизну схилу, товщину снігового покриву (який досягав 1 м), та 30 градусні морози росіяни постійно штурмували позиції австрійців. Не рахуючись із людськими втратами росіяни здобули вершини гір Магура і Татарівка. Схили гір, шанці, бліндажі, ями від вибухів були вщент заповнені тілами загиблих вояків - українців, росіян, німців, австрійців. |
|
Детальніше...
|
|
|
Ярослав Онищук
|
|
24.07.2006 |
|
17-22 липня 2006 року пошукова група громадської організації «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» при допомозі студентів історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка і нагляді представника Міністерства з надзвичайних ситуацій проводила пошуково-ексгумаційні дослідження на території с.Лешнів Бродівського р-ну Львівської області. Здійснювалося обстеження місця, де в результаті артилерійського обстрілу та авіаційного бомбардування 26-27 червня 1941 р. загинуло багато червоноармійців зі складу 12 танкової дивізія 8 механізованого корпусу та 212 стрілецької дивізії 15 механізованого корпусу. У результаті було вивчено територію загальною площею біля 1000 кв. м, проведено шурфування 26 ям від вибухів авіабомб, виявлено 7 місць санітарних захоронень червоноармійців у вирвах з-під вибухів авіабомб в яких знайдено 17 останків.
Супровідний матеріал: рештки одягу, взуття, особисті речі, залишки амуніції та боєприпасів, ідентифікаційні капсули (солдатські медальйони). Опрацювання виявленого матеріалу дасть можливість детальніше вивчити ситуацію бою, обставини загибелі солдатів, встановити їхні прізвища, місце проживання, а також відшукати родичів загиблих. |
|
|
Львівська Газета від 06.07.2006 №119 (926)
|
|
07.07.2006 |
|
Розмова з Любомиром Горбачем, заступником голови товариства пошуку жертв війни “Пам’ять”. Львівщина – місце, де впродовж тривалого часу відбувалися збройні конфлікти. Тож ліси області де-не-де практично всіяні останками учасників бойових дій. І якщо одні організації здійснюють розкопки, щоб виявити місця захоронення задля подальшої ексгумації тіл і перепоховання їх, то інші порпаються в землі, щоб знайти пряжки, шоломи й інші атрибути військового часу. Останніх називають “чорними археологами”, ставлення до них у спеціалістів – не найкраще. Розкопуючи захоронення та шанці, вони байдуже ставляться до тіл загиблих і нерідко плюндрують їх. Про “чорних археологів” як негативне явище постмілітарного часу “Газеті” розповів заступник голови товариства пошуку жертв війни “Пам’ять” Любомир Горбач. |
|
Детальніше...
|
|
|
капітан Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ, кор.«Армії України»
|
|
06.07.2006 |
|
Барков Олександр Леонтійович, 1920 року народження, червоноармієць, місце проживання та призову на військову службу до лав РСЧА: Краснодарський край, Сталінський район, населений пункт Криловський...
Протягом останніх 65 років ім’я цього радянського військовослужбовця перебувало в забутті. Більш ніж через півстоліття, що минуло після завершення боїв Великої Вітчизняної війни, воно зазвучало знову завдяки роботі археологів-пошуковців громадської організації «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять».
На шпальтах нашої газети вже розповідалося про діяльність цієї організації. Зокрема, про перепоховання у місті Броди знайдених археологами у 2005 році останків 26 радянських солдатів, що загинули в цій місцевості під час боїв у червні 1941 року. Нещодавно кореспондент «Армії України» виїхав разом із пошуковцями на місце нових розкопок. |
|
Детальніше...
|
|
|
Львівська Газета від 15.05.2006 №83 (890)
|
|
15.05.2006 |
|
Розмова з Ярославом Онищуком, головою товариства пошуку жертв війни “Пам’ять”. Товариство “Пам’ять” нещодавно стало одним з ініціаторів перепоховання у Бродах 26 солдат-червоноармійців. Зважаючи на те, що про працю археологів війни, крім, звісно, “чорних”, роботу яких видно на “кічках” і ринках, майже нічого не відомо, “Газета” вирішила розпитати про це в лідера товариства “Пам’ять” Ярослава Онищука. Він розповів про те, що і як роблять для відновлення моральної справедливості щодо звичайних солдатів, котрі полягли у війнах на Львівщині. |
|
Детальніше...
|
|
|
Прес-служба МОУ
|
|
11.05.2006 |
Brody 12 DatsoPic 1.0 © 2006 by Andrey Datso В рамках відзначення Дня Перемоги та вшанування пам’яті загиблих в роки Великої Вітчизняної війни у місті Броди Львівської області відбулася церемонія перепоховання останків 26 воїнів Червоної армії. |
|
Детальніше...
|
|
|
осередок Товариства
|
|
07.04.2006 |
|
У вересні 1939 р. в села Лопатинського (тепер Радехівського) району Львівської області вступили окупаційні війська Червоної армії, як «визволителі». За кілька тижнів розпочались арешти тих, хто був суджений ще попередньою польською владою. Виявилось, що поляки передали списки арештованих за націоналістичну діяльність «совєтам». Однак, завдяки тому, що більшість членів ОУН була переведена за кордон, українське національне підпілля вдалося зберегти від арештів. Однак продовжувалися арешти членів родин та сімей підпільників, масове «розкуркулення» цивільного населення. Багато заарештованих було відправлено до Золочівської та Львівської тюрем, чимало вивезено до Сибіру. |
|
Детальніше...
|
|
| << Початок < Попередня 1 2 3 4 Наступна > В кінець >>
| | Всього 334 - 343 з 343 |
|
Новини 
