Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
  • Ukrainian
  • English
Переглянути НОВИЙ фільм "Грані "Пам'яті" створений Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять"
Головна arrow Новини arrow Розпочато зйомки фільму "Бій за гору Маківка" Сьогодні: 17.12.2018
Головна
Новини
Експедиції
Статті (історичні джерела)
Військово-історична реконструкція
Кіно & відео студія
Фотогалерея
Довідкова інформація
Мандруємо Україною
Матеріали у тему


Розпочато зйомки фільму "Бій за гору Маківка" Надрукувати
Любомир Горбач   
24.02.2010

BijUSSzaMakivku 11
DatsoPic 1.0 © 2006 by Andrey Datso 13-14 лютого 2010 року у с.Тухля Сколівського району Львівської області, з ініціативи "Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять", ТМ "Штурм" розпочато зйомку перших сюжетів для документально-ігрового фільму "Бій за гору Маківка".

Фільм присвячено героїчній боротьбі Легіону Українських Січових Стрільців у квітні-травні 1915 року за гору Маківка.

Січові Стрільці воювали в складі австро-угорської армії проти московських військ. Битва на Маківці стала першим серйозним успіхом стрілецької зброї та стрілецького духу.

Численні вітання з цієї нагоди на адресу стрілецтва надходили від усіх прошарків українського суспільства, громадських організацій, політичних партій.Своє захоплення боротьбою Українських Січових Стрільців висловили новопостала Загальна Українська Рада (ЗУР) та Українська Бойова Управа. Зокрема, остання у своєму привітанні від 17 травня 1915 р. відзначала:

"…з костей і крови, з ран і терпіння стрілецького виростає нова Україна — Україна діла і боротьби! Своїми воєнними подвигами Ви воскресили славну минувшину українського оружжя, — Ви стали основниками нової доби історії України, в якій Україна повертає на давній шлях оружної боротьби за свою самостійність."

Відомий поет Олесь Бабій присвятив битві на Маківці одноіменного вірша, де є такі рядки:

Верхів’я гір, верхів’я слави,
Шумить, шумить, шепоче ліс:
По битві на полях Полтави
Тут вперше український кріс
Спиняв московськтх полчищ лави,
І вперше по літах недолі
Слова упали тут стрільцеві:
"Ми не поклонимось цареві!
Ми прагнем волі!"

У кровопролитних боях за Маківку леґіон УСС утратив 42 чоловіки вбитими, 76 пораненими і 35 полоненими.


Причини створення

28 СЕРПНЯ 1914 року, у столиці Боснії Сараєво було вбито австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда. Вбивство стало приводом до початку 1 серпня 1914 р. Першої Світової війни, яка втягнула у свій вир і українців. Війна була збройним протистоянням двох воєнних коаліцій: Антанти (Англія, Франція, Росія) і Четвертного союзу (Німеччина, Австро–Угорщина, Туреччина, Болгарія), але поступово в неї було втягнуто 38 з 59 держав світу, 3/4 населення земної кулі. Ворогуючі сторони переслідували одну мету: загарбання чужих територій, встановлення контролю за джерелами сировини та ринками збуту, боротьба проти національно-визвольних та соціальних рухів.

Істотне місце у стратегічних планах цих блоків займали українські землі, що мали вигідне геополітичне положення, значні матеріальні ресурси та людський потенціал. Росiя, прикриваючись ідеєю "об’єднання усіх руських земель", вiдкрито готувалася загарбати Галичину, Буковину та Закарпаття, щоб назавжди покiнчити з українським "мазепинством" i сепаратизмом. Австро-Угорщина прагнула приєднати до Габсбурзької iмперiї хоча б Волинь i Подiлля. Нiмеччина, намагаючись створити потужну світову імперію, також була не проти взяти пiд свiй контроль найродючіші землі Європи.

Не менш важливими були геополітичні розрахунки. У таємних документах німецького генерального штабу, датованих 1 грудня 1915 р., писалося: "Для кожного, хто в дійсності знає і розуміє географічне та економічне положення, в якім знаходиться Росія, є свідомий того факту, що Велика Росія може існувати тільки через посідання багатої України". Навіть Англія і Франція, які не мали жодних територіальних претензій до України, намагалися використати її для послаблення Австро-Угорщини. Отже, генерали ділили землі й багатства, зрозуміло ж, без відома і згоди їх господаря — української нації, яка тоді була розтерзана між двома імперіями.

З початком Першої світової війни найбільш активно й організовано серед галицького українства проявили себе молодіжні військового типу формування – Січові стрільці. Керівники організації уже 30 липня закликали добровольців зголошуватися в стрілецькі ряди. Одночасно було створено мобілізаційний комітет, який протягом кількох днів зорганізував першу бойову сотню під командою Івана Чмоли. Представники стрілецтва були також серед ініціаторів створення леґіону Українських Січових Стрільців (УСС) — окремого структурного підрозділу в складі австрійської армії, який мав започаткувати новітню збройну боротьбу за українську державність.

Iдея створення вiйська, яке боротиметься за волю України, стала вiдразу популярною серед галицьких українцiв. Мiрилом цiєї популярностi був насамперед багатотисячний наплив добровольцiв до УСС. Це є особливо показовим, бо згiдно iз законом до леґiону могли вступати лише особи, не зобов’язанi до служби в армiї: молодшi 18–ти рокiв i старшi 50–ти, а згодом i понад 55 рокiв, а також вiйськовонепридатнi. Це означало, що тi багатотисячнi лави зголошених добровольцiв мали повне право перечекати воєнну негоду вдома, зберiгши при цьому життя i здоров’я, оскiльки вони не були вiйськовозобов’язаними. Та українська молодь йшла в ряди УСС цілком свідомо, без особливої спонуки чи агітації. Це свідчило, що національна ідея захопила все суспільство, а найбільше молодь, яка й стала основою тих трьох десятків тисяч добровольців, котрі йшли боротися не за імперію, а за майбутню незалежну Україну!

 
Поділитися у соцмережах
< Попередня   Наступна >
2006-2018 © Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволене за умови повідомлення про це та посилання на джерело (в інтернет-ресурсах - на адресу сайту)