Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
  • Ukrainian
  • English
Переглянути НОВИЙ фільм "Грані "Пам'яті" створений Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять"
Головна arrow Новини arrow Стрілянина в центрі Львова Сьогодні: 21.05.2019
Головна
Новини
Експедиції
Статті (історичні джерела)
Військово-історична реконструкція
Кіно & відео студія
Фотогалерея
Довідкова інформація
Мандруємо Україною
Матеріали у тему


Стрілянина в центрі Львова Надрукувати
газета "Ратуша"   
22.11.2010
Cytadel 2
DatsoPic 1.0 © 2006 by Andrey Datso Майже в самому центрі Львова Українські Січові Стрільці зустрілися у жорстокому бою з польським військом: навколо південно-східної вежі Цитаделі у четвер загриміли гармати та засвистіли кулі. Звісно, крові тут не проливали. Під час військово-історичної реконструкції учасники товариства пошуку жертв війни "Пам’ять" відтворили реальні події, що розгорталися поблизу вежі Цитаделі 92 роки тому — 4 листопада 1918 року.

Гучні вибухи, спалахи полум’я, густий чорний дим і крики вояків нагадали, наскільки складним був шлях до творення державності. Загалом, як розповів "Ратуші" керівник товариства пошуку жертв війни "Пам’ять" Любомир Горбач, у реконструкції були задіяні приблизно 50 осіб — представники з Києва, Рівненської області, Хмельницького, та, звісно, зі Львова й області, зокрема, зі Стрия та з Тухлі. Реконструктори, як це було й у тогочасному війську, здебільшого — чоловіки від 20 до 40 років.

Утім, серед оборонців Цитаделі одна дівчина та дев’ятирічний хлопчина Ростислав — син Любомира Горбача. Хлопець, як і дорослі реконструктори, тримає у руках муляж зброї. "А чи не боїтесь випускати дитину "на поле бою" ? - запитую у батька Ростислава. "Тут значно безпечніше, аніж, скажімо, коли діти кидають петарди один одному під ноги — каже Любомир Горбач. — Крім того, син буде постійно коло мене, в полі зору. Це вже не перша його реконструкція", - пояснює керівник Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять".

Глядачів просять відійти за червоно-білі стрічки, реконструктори займають свої місця і лунає перший постріл. Поляки наступають. Перші вибухи піротехніки змушують здригатись. Втім, далі постріли частішають, і вуха до них звикають. Місце бою затягує димом, а перед Цитаделлю раз за разом спалахує полум’я — від пострілів гармати. "Мамо, мені страшно", — чую дитячий голос із натовпу глядачів. Бої точаться з перемінним успіхом — польські вояки то наступають, то, поспіхом хапають поранених і з вигуками, "Юзю, хоць!" зникають у лісі. Дійство триває приблизно 40 хвилин. За цей час лунає понад дев’ятисот пострілів — саме стільки набоїв використали реконструктори. В результаті перемагають, таки наші — поляків розбито, переможці братаються, шикуються та по команді вистрілюють у небо.

"Під час реконструкції відтворили події після революції у ніч 1 листопада 1918 року, яку згодом назвали "Листопадовим чином" — стрілецькі частини зайняли Головну пошту, Головний залізничний вокзал і станцію Підзамче, а на ранок 1 листопада люди з подивом побачили над львівською Ратушею синьо-жовтий прапор", — розповідає Любомир Горбач. Уже ввечері 1 листопада розпочалися вуличні бої між українцями з одного боку, та поляками, що не визнавали української республіки та вважали Львів своїм містом. Втім, в основному це були бої цивільного населення, а не спеціальних збройних формувань. У ніч із 3 на 4 листопада, щоби підтримати свій уряд, до Львова прибули частини легіону Українських Січових Стрільців. А вже 4 листопада зранку січові стрільці підтримали українську залогу на Цитаделі. Польські війська кілька разів штурмували Цитадель, та їх наступи відбили.

Наталя ГОРБАНЬ, газета «Ратуша»

 
Поділитися у соцмережах
< Попередня   Наступна >
2006-2018 © Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволене за умови повідомлення про це та посилання на джерело (в інтернет-ресурсах - на адресу сайту)