Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
  • Ukrainian
  • English
Переглянути НОВИЙ фільм "Хрещений двічі" створений Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять"
Головна arrow Новини arrow У Львові збирають інформацію про місця захоронення жертв війн Сьогодні: 12.11.2019
Головна
Новини
Експедиції
Статті (історичні джерела)
Військово-історична реконструкція
Кіно & відео студія
Фотогалерея
Довідкова інформація
Мандруємо Україною
Матеріали у тему


У Львові збирають інформацію про місця захоронення жертв війн Надрукувати
Горпина Шипіт-Гучало   
28.03.2011

Вже за три роки весь світ відзначатиме сумний 100-літній ювілей від початку Першої світової війни. Громадяни чи не всіх країн брали участь у бойових діях, багато з яких велись на території України за безпосередньою участю самих українців. Десятки тисяч наших земляків хотіли б вшанувати своїх предків, але багато могил необхідно спершу віднайти.

З ініціативою зібрати інформацію про місця похованння жертв війни та політичних репресій на території Львівської області та суміжних із нею районах, звернулись представники Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять». Як не прикро, але наша держава чомусь вперто забуває про ці справи, хоча згідно з Законом України «Про охорону культурної спадщини» місця боїв та поховань жертв війни належать до пам'яток історії і охороняються державою. Про те, як готуються до відзначення 100-річчя Першої світової війни у Львові та області, розповідає голова Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» Любомир Горбач.

Пане Любомире, розкажіть будь-ласка, чому так швидко розпочинаєте підготовку до відзначення 100-річчя Першої світової війни?

Розуміючи, що від держави у цьому напрямку нічого не дочекаєшся, ми вирішили взяти справу у свої руки і почали заздалегідь здійснювати ряд заходів, аби належно підготуватися то відзначення століття війни. Свідком трагічних подій Першої світової війни сьогодні є велика кількість військових кладовищ на тих місцевостях, де безпосередньо відбувалися бої. Частина з них, переважно австрійських, є впорядкованими, також трохи доглянуті поховання німецьких вояків, у найбільш занедбаному стані є кладовища, де поховані вояки російської імператорської армії. Окрім впорядкування і пошуку військових цвинтарів, ми будемо організовувати і такі заходи, як проведення конференцій, круглих столів, створення фільмів, військово-історичних реконструкцій тощо.

Перший захід, який ми плануємо здійснити – це облік і паспортизація того, що відновлено, а другий – провести облік тих місць захоронення, які мають форму справжнього кладовища, однак ще не є впорядковані. І третє наше завдання – це робота по тих місцях боїв, де залишилися санітарні ями, з яких солдатів до 1939 року так і не перепоховали. Працювати потрібно безпосередньо з населенням, збирати у людей всю можливу інформацію про такі місця. З часом необхідно проводити ексгумацію знайдених останків, і, якщо це можливо, і потрібно, – перепоховувати на відповідних для цього місцях чи дозахоронювати до уже існуючих кладовищ.

Ви згадали, щонайбільш недоглянуті могили вояків російської імператорської армії. Чи не приїжджають представники Російської Федерації, щоб привести могили до порядку? Ажде з такою метою, для прикладу, австрійці час від часу тут бувають?

Минулого року на Західну Україну приїжджали росіяни з метою проведення пошукових робіт. Росія усі події, пов’язані, як з Першою так і Другою світовою війною подає з погляду російського патріота. Якщо вони будуть впорядкувати могили на українській території, то там буде виключно російська символіка, зникне будь-яка згадка про участь у війні українців. Очевидно, що війна буде представлена як подвиг російських доблесних солдат. Найменше буде приділено уваги українцям, які воювали у російській імператорській армії. Така несподівана ініціатива наших сусідів виглядає принаймні дивно, враховуючи те, як знищувались і занедбувались військові кладовища після приходу Радянської влади у 1939 році і аж до проголошення Незалежності України у 1991 році.

Що ж до австрійців, то представники Австрійського «Чорного Хреста» вважають, що за міжнародними домовленостями, держава, на території якої є військові кладовища, зобов’язана їх впорядковувати. Українські кладовища в Австрії перебувають у задовільному стані і відповідно цього ж очікують і від української сторони.Також австрійці, враховуючи темпи і нерегулярність їхньої роботи, не можуть так швидко до сторіччя Першої світової війни впорядкувати всі кладовища. Вони лише часом сюди прибувають, можуть максимум 2-3 цвинтарі відновити за кілька років. Ще один цікавий факт – є частина кладовищ, які після завершення війни впорядковували коштами австрійців та німців. Вони домовлялися з польською владою, та платила місцевим жителям, які викопували солдатів, що були захороненні на місцях боїв, в лісі, горах, на швидких санітарних захороненнях. Австрійці купували земельну ділянку і останки солдатів переносили на цвинтар. До 1939 року поляки доглядали за цими кладовищами. Звичайно, що за радянської влади це все було практично знищено. Вже в 90-х роках Австрійський «Чорний Хрест» частину тих великих кладовищ впорядкував.

Наше завдання як українців – належно вшанувати пам’ять наших предків, які воювали в російській і австрійській армії, вшанувати також пам'ять вояків інших національностей, що перебували у тій чи іншій армії і були змушені воювати на нашій землі. Пошук і впорядкування військових кладовищ – це обов’язок для кожної країни, а тому нам непотрібна допомога від будь-яких інших держав.

Яка кількість українців воювало у Першій світовій війні ?

За приблизними підрахунками, воювало близько 4 мільйони українців, а також українців, які на той час були під владою Австро-Угорщини. Вони були громадянами Імперії і служили у війську до початку війни. Це є близько мільйона галичан. Ну і звісно ж Українські січові стрільці, які хоч і воювали в австрійській армії, однак чітко декларували, що є українським підрозділом, який воює не за Імперію, а за Українську державу. Досвід перебування в австрійській армії їм був потрібен, перш за все, для того, аби навчитися військової справи, щоби у майбутньому боротися за самостійну Україну. Тут відповідно можна говорити ще про декілька тисяч українців, які пройшли бойовий шлях у лавах Українських січових стрільців.

Скільки цвинтарів ви вже впорядкували ?

Минулого року у вересні-жовтні товариство «Пам'ять» впорядковувало кладовища австрійських вояків періоду Першої світової війни в Стрийському, Сколівському районі, почали впорядкування кладовища у селі Орява, а також в селі Воля Старосамбірського району. В квітні-травні у селі Либохора знайшли захоронення 28 солдат, яких ексгумували і в липні перепоховли в селі Головецьку на сільському цвинтарі.

На останок хочу додати, що здійснюється збір інформації у населення про поховання вояків Першої світової війни, бійців УПА, СС Галичина. Якщо хтось володіє такою інформацією, то просимо звертатися за телефоном 098-4578819, або ж писати на адресу: м. Львів, вулиця Медвецького 7/7, 79041, голові ГО Товариство пошуку жертв війни «Пам'ять» Любомиру Горбачу.

 

Розмовляла Горпина Шипіт-Гучало

 
Поділитися у соцмережах
< Попередня   Наступна >
2006-2019 © Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволене за умови повідомлення про це та посилання на джерело (в інтернет-ресурсах - на адресу сайту)