Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
  • Ukrainian
  • English
Переглянути НОВИЙ фільм "Хрещений двічі" створений Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять"
Головна Сьогодні: 15.12.2019
Головна
Новини
Експедиції
Статті (історичні джерела)
Військово-історична реконструкція
Кіно & відео студія
Фотогалерея
Довідкова інформація
Мандруємо Україною
Матеріали у тему


"Марш Слави УПА" м.Жидачів (2 жовтня 2011) Надрукувати
Анатолій Табака   
10.10.2011
Перелік статей
"Марш Слави УПА" м.Жидачів (2 жовтня 2011)
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4

До 69-ої річниці створення УПА присвячується...

У неділю 2 жовтня, Жидачів на кілька годин повернувся у минуле століття, у неспокійні й тривожні часи 40-50-х років. Повернулося, щоб нинішнє покоління пам’ятало історію й пишалося тим, що вони українці, що живуть на своїй, Богом даній землі.


Історики визнають, що 40-50-і роки - найтрагічніші й водночас найславніші у новітній історії України. Тоді українці переживала важкі часи, коли під натиском адептів марксизму-ленінізму одні отримали владу й відчуття вседозволеності, а інші, яких більшість, потерпали від розкуркулення, вивезення до Сибіру, знемагали від тортур у катівнях НКВД. Примарна соціальна рівність, обіцяна під гаслами: «Заводи – робочим, земля – селянам», впроваджувалась для тих же робочих і селян надто дорогою ціною. Чужа влада, страшні методи її керівництва, постійні утиски автохтонного населення збурювали повстання, виступи невдоволених. Наймасштабнішою, безпрецедентною у світовій історії подією стала самоорганізація боєздатної підпільної формації, що отримала назву Української Повстанської Армії. Абревіатури ОУН як політичної організації та УПА – військового утворення, попри їх подальше тривале й нав’язливе заперечення радянською ідеологією, стали найбільшим страхом тої ж радянської влади. Національно-визвольний рух українців став початком кінця великої імперії під назвою Радянський Союз.

Національно-визвольний рух так чи інакше торкнувся майже кожної родини на Жидачівщині. Хто не пішов у підпілля або не став на служіння влади, той мав всі шанси «виселитись» на Колиму. Тоді признаватися родичем повстанця означало приректи свою родину на цькування.

Страх перед владою за себе, за свою рідню настільки вкоренився у підсвідомості людей, що дехто із старшого покоління й досі боїться згадувати ті часи. А ще більше бояться їх повернення. Власне, щоб ми пам’ятали, за що потерпіли наші родини, і щоб ніколи не допустити втрати своєї державності, до цьогорічної 69-ї річниці створення Української Повстанської Армії в нашому районі провели національно-просвітницький марш слави і пам’яті за тих, чиї імена зафіксовано у літописах УПА, книзі «Дзвони пам’яті», та за тих, чиї прізвища так і не вдалося встановити.


Під супровід оркестру викладачів Жидачівської музичної школи ходою урочистою й водночас скорботною учасники, а це ветерани - члени районового Братства УПА, священики, очільники району, керівники установ міста та району, члени Товариства «Пам'ять», представники політичних партій, громада міста рушили від адміністративного будинку районної ради на Замкову гору до Меморіалу «Борцям за волю України». Очолювали ходу юнаки на конях, а також діти, які несли синьо-жовтий прапор. Дорогою учасники ходи зупинилися біля хреста, встановленого у пам'ять про розстріляних за містом 39 осіб 35 жителів міста та 4 невстановлених. На згадку про цю трагедію встановлено хрест та меморіальну таблицю. Про це присутнім розповів член Братства УПА п. Василь Устрицький.




 
Поділитися у соцмережах
< Попередня   Наступна >
2006-2019 © Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволене за умови повідомлення про це та посилання на джерело (в інтернет-ресурсах - на адресу сайту)