Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
  • Ukrainian
  • English
Переглянути НОВИЙ фільм "Хрещений двічі" створений Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять"
Головна arrow Військово-історична реконструкція arrow "Марш Слави УПА" м.Жидачів (2 жовтня 2011) Сьогодні: 28.10.2020
Головна
Новини
Експедиції
Статті (історичні джерела)
Військово-історична реконструкція
Кіно & відео студія
Фотогалерея
Довідкова інформація
Мандруємо Україною
Матеріали у тему


"Марш Слави УПА" м.Жидачів (2 жовтня 2011) Надрукувати
Анатолій Табака   
10.10.2011
Перелік статей
"Марш Слави УПА" м.Жидачів (2 жовтня 2011)
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
 


У третій дії відтворено ганебні сторінки історії, коли свої ж люди через особисту вигоду чи через страх за своє життя видавали сусідів, родичів, які були в підпіллі чи допомагали переховувати повстанців.

Отож Панько підходить до будинку районного відділу НКВД на зустріч із керівництвом. За кілька хвилин з райвідділу вибігає оперативна група НКВД на облаву села. Задоволений Панько під пахвою тримає нові чоботи і повний наплечник продуктів (пайок). Через село знову проходить облавники, заходять на подвір’я в крайню хату, перетрясають все, що бачать, але, нічого не знайшовши, йдуть геть. Опергрупа повертається до райвідділу ні з чим, офіцер нервує, кричить і матюкається. Тоді наказує привести Панька.


Опергрупа ще раз виходить на облаву. Цього разу їх супроводжує загадкова постать, закутана в плащ-палатку, так що неможливо впізнати особу. Облавники підходять до хати, і невідомий з двома солдатами заходить до хати. Всі завмирають в очікувані, і тут лунає постріл, а за ним другий. Із хати виводять пораненого повстанця.

Вбивши повстанця, офіцер скомандував тіла забрати в райвідділ на «опрєдєленіє лічності», і енкаведисти відійшли від хати, не чіпаючи жінки і її дітей.

У четвертій дії реконструктори показали, яким чином СБ УПА розправлялося із зрадниками і через що згодом радянська пропаганда називала упівців вбивцями.

Боївка СБ, дізнавшись про всі обставини трагедії, робить засідку на зрадника. Перестрівши, розпитують: де був і чого ходив до райцентру та чому його бачили разом з офіцером НКВД. Діватись було нікуди, і Панько признався та почав проситись, що він не зі злого помислу, що його змусили.


Повстанці, провівши допит, винесли вирок:

- Іменем Українського народу за зраду і завдану кривду - Розстріл!!!

Тим часом у район до НКВД ведуть арештовану зв’язкову. Після кількох днів допитів побиту й виснажену дівчину виводять із стін катівні. Також на подвір’я райвідділу виводять чотирьох повстанців. Ставлять їх біля стіни. Капітан НКВД запитує у дівчини, чи впізнає когось із них, але вона мовчить. Капітан знову питає, чи впізнає когось, але та мовчить, і тоді він дає команду:

- Первого в расход!

Лунає постріл, і один із повстанців падає. Дівчина теж падає на землю і починає плакати.

Мовчанка дівчини розлютила капітана, і він віддав наказ розстріляти й інших. А дівчині наказано копати собі могилу.

Та тут пролунала черга пострілів і вибухи. Почався наступ відділу УПА на райвідділ НКВД, і у важкому бою, перемігши ворога, повстанці звільнили решту в’язнів.



 
Поділитися у соцмережах
< Попередня   Наступна >
2006-2019 © Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволене за умови повідомлення про це та посилання на джерело (в інтернет-ресурсах - на адресу сайту)