Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
  • Ukrainian
  • English
Переглянути НОВИЙ фільм "Грані "Пам'яті" створений Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять"
Головна arrow Експедиції arrow Звіт про дослідження на території колишнього Домініканського монастиря у м.Жовква Львівської області Сьогодні: 21.05.2019
Головна
Новини
Експедиції
Статті (історичні джерела)
Військово-історична реконструкція
Кіно & відео студія
Фотогалерея
Довідкова інформація
Мандруємо Україною
Матеріали у тему


Звіт про дослідження на території колишнього Домініканського монастиря у м.Жовква Львівської області Надрукувати
Ярослав Онищук   
12.04.2012
У відповідності до звернення Жовківської міської ради № 02-09/658 від 19.06.2007 р., умов Договорів з Жовківською міською радою в рамках реалізації регіональної програми пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій на 2007 рік пошуковою групою Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" проводилися дослідження поховань на території Домініканського монастиря у м. Жовква Львівської області. Приводом для проведення робіт стала інформація, поширена Львівською обласною історико-просвітницькою правозахисною організацією "Меморіал ім. В. Стуса" про те, що на території внутрішнього дворика колишнього Домініканського монастиря поховані жертви політичних репресій. У 2006 р. з ініціативи організації "Меморіал" там були проведені розвідкові розкопки, в результаті яких було ексгумовано 28 останків людей.

Комплекс колишнього монастиря оо. Домініканів розташований в центральній частині міста Жовкви і знаходиться на території пам'ятки містобудування кінця ХVІ-початку ХVІІ ст. ренесансного „міста в мурах", топографічно примикаючи до північного та східного грона оборони міських мурів і кутової башти.

Домініканський монастир був збудований протягом 1653-1655 рр. на території давнього цвинтаря. Дана пам'ятка архітектури побудована на зразок одного із храмів Неаполя матір'ю короля Яна III Собєського –Теофілією, для увіковічення та поховання старшого брата короля Марка.

Монастир неодноразово горів і перебудовувався. Після пожежі 1754 року на місці дерев'яного корпусу келій побудовано новий, нині існуючий комплекс.

В кінці XIX – на поч. XX ст. Домініканський монастир реставровано і розбудовано. У 1946 року в зв'язку з операцією „Вісла" він припинив своє існування і починає використовуватися під штаб військової частини Червоної армії. Після відселення військової частини у 1980 році і до сьогоднішнього часу монастирські приміщення частково використовуються в адміністративних цілях. З другої половини 2003 р. розпочато процес відселення адміністративних установ та передачу монастиря у постійне користування Сокальській єпархії Української греко-католицької церкви.

Процес пошуково-ексгумаційних робіт полягав у виявленні, розкритті та ексгумації останків людей, використовуючи методику археологічних розкопок: дослідження проводилися поштихово, квадратами розмірами 2x2 м, з почерговим зачищенням долівки після кожного знятого пласту, фото-фіксацією об’єктів та артефактів. Загалом на місці досліджень було закладено два розкопи розмірами 8х2,5 м і 5х2,5 м.

Рис. 1
Рис. 2

Розкоп № 1

Розміри закладеного розкопу становили 8х2,5 м, глибина – 1,3 м. Досліджувана площа розташована між двома цегляними кладками, над якими, можна припустити, колись було перекриття. Це підтверджується добрим станом збереженості останків, які тривалий час були ізольовані від зовнішнього природного впливу.

Верхній шар ґрунту до глибини 0,2 м складався з будівельного сміття, поміж яким траплялася велика кількість тваринних кісток та окремі фрагментовані остеологічні залишки людей. Цілісні останки залягали нижче глибини 0,5 м від сучасної поверхні.

Увагу привернув людський кістяк № 7, який перекривав усі інші і лежав у випростаному положенні на спині із складеними на животі руками, по контуру простежувалися рештки дерев’яної труни. На відміну від інших він розташовувався поперек ями (орієнтований по лінії північ-південь), тоді коли всі інші були покладені головами на захід. Останки № 1 – 6 і № 8 – 26 лежали кількома шарами, перекриваючи один одного. За віковими характеристиками остеологічні залишки № 1, 3, 16, 20 і 21 належали дітям, інші – дорослим особам чоловічої і жіночої статі.
 
Супровідний матеріал, який можна пов’язати з похованнями, представлений кованими, квадратними в перерізі, цвяхами із залишками дерева . Вони поділяються на дві групи. До першої відносяться цвяхи із широкими декоративними голівками, які, ймовірно, використовувалися для оздоблення верхньої частини труни. До другої – довгі тонкі цвяхи, якими віко прибивалося до домовини.

На кістяках не збереглися рештки одягу і взуття. Значна частина із них була захоронена без трун головами на захід, із складеними на грудях руками. Жоден останок не мав слідів від поранення кулями чи якихось інших ознак насильницької смерті.

В загальному підрахунку з розкопу №1 було ексгумовано 26 останків людей.

Розкоп № 2

Розкоп №2 закладений послідовно до розкопу №1 з іншого боку поховального об’єкта рис.4. Тому характер поховань, виявлених в ньому, не відрізнявся від вищеописаних.

Розміри розкопу становили 5х2,5 м, глибина – 1, 4 м. Подібно як і в розкопі №1, верхній шар ґрунту складався з будівельного сміття, фрагментів тваринних кісток і розрізнених людських решток. На глибині 0,6 м виявлено перші частково порушені людські скелети, поховані за християнськими традиціями головами на захід і складеними на грудях руками. Поховання багатопластове, останки лежали кількома шарами, перекриваючи один одного. Троє із них (№ 4, 5, 10) належали дітям, інші – чоловікам і жінками різного віку. 

Як і в попередньому випадку на скелетах не зберігся одяг. Лише в одному випадку (останок № 6) простежено залишки головного убору, подібного до сукняної шапки.

Увагу привернув останок № 19, положення якого відрізнялося від усіх інших. Він лежав на дні ями долілиць (на животі), із зв’язаними за спиною руками. У його ротовій порожнині виявлено 14 мідних монет. (Знахідки передані на зберігання у фонди Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві).

Знайдені грошові знаки відомі в нумізматичній літературі під назвою "боратинки" або "коронні" і "литовські" соліди. Їхнє карбування здійснювалося за правління польського короля Яна Казимира впродовж другої половини ХVII ст. Виявлені у похованні №19 боратинки датуються 1660 р. Розташування скелета, а також наявність в його ротовій порожнині монет дають можливість припустити факт насильницької смерті, вчинений за якийсь злочин (можливо за крадіжку або фальшування грошей). Отже, дана знахідка є добрим хронологічним індикатором для датування усіх решту поховань.

Супровідний матеріал, окрім монет і залишків головного убору, представлений кованими цвяхами із залишками дерева, аналогічними до знайдених у розкопі №1.

В загальному підрахунку у розкопі №2 виявлено останки 19 людей.

Таким чином, у результаті дослідницьких робіт, проведених на подвір’ї Домініканського монастиря у Жовкві було встановлено наступне:

1. Виявлений під час розкопок матеріал свідчить, що померлі були поховані за християнським обрядом (розташування останків у випростаному положенні з орієнтацією голови на захід, складені на грудях руки, залишки трун тощо).

2. Хронологія поховання визначається другою половиною XVII ст. на основі монет-"боратинок", знайдених у ротовій порожнині кістяка №19.

3. Наявність в ямі останків жінок, чоловіків і дітей дозволяє припустити, що у крипті могли бути поховані жителі Жовкви, які загинули в результаті певних обставин (облоги міста ворогом, хвороби тощо).

4. Жодних ознак приналежності похованих у Домініканському монастирі у Жовкві до жертв політичних репресій виявлено не було.

2007 рік

Рис. 3
Рис. 4
Рис. 5

Рис. 6
Рис. 7
Рис. 8

Рис. 9
Рис.10
Рис.11

Рис.12
Рис.13
Рис.14

Рис.15
Рис.16

 
Поділитися у соцмережах
< Попередня   Наступна >
2006-2018 © Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволене за умови повідомлення про це та посилання на джерело (в інтернет-ресурсах - на адресу сайту)