Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
  • Ukrainian
  • English
Переглянути НОВИЙ фільм "Грані "Пам'яті" створений Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять"
Головна arrow Новини arrow Де півень на три області співає Сьогодні: 24.07.2019
Головна
Новини
Експедиції
Статті (історичні джерела)
Військово-історична реконструкція
Кіно & відео студія
Фотогалерея
Довідкова інформація
Мандруємо Україною
Матеріали у тему


Де півень на три області співає Надрукувати
Осередок Товариства   
28.08.2012

 Щорічно у неділю перед святом Петра і Павла мешканці сіл Перемишлянського району Львівської області, Рогатинського району Івано-Франківської та Бережанського району Тернопільської областей збираються у куточку "де півень на три області співає" – на хуторі Кулеби, який територіально належить до села Нараїв Тернопільської області, щоб вшанувати сімох героїв-підпільників, членів ОУН, які героїчно загинули на цьому місці від рук енкаведистів 24 лютого 1941 року.

… Це було холодного зимового ранку. Сімох підпільників, які переховувались у хаті на цьому хуторі, оточило понад двісті енкаведистів. Ніхто з них не здався до рук ворога живим – усі загинули. Останні підривали себе гранатами. Донині ніхто не знає, де їхня могила. Це були молоді хлопці, найстаршому з них було 27 років , іншим – 18-21. На місці останнього бою підпільників встановлено пам’ятник і насипана символічна могила. Мешканці з тих сіл, звідки походили партизани, і з усіх навколишніх, щороку збираються тут, щоб вшанувати їхню пам’ять, щоб розказати про це дітям та онукам.

Уже кілька років поспіль на хуторі Кулеби проводиться фестиваль партизанської пісні "Чорна вишиванка" – з ініціативи львів’янина Романа Лопушанського, вихідця з села Стратин Рогатинського району, племінника одного із загиблих героїв.

Символічно, що пісню "Чорна вишиванка" написав уродженець Черкащини Олександр Шевченко, а виконала її на фестивалі його дружина Наталя Самсонова. Написати цю пісню автора надихнула зворушлива історія про те, як до прикарпатського села наприкінці сорокових тихенько вночі побратими принесли пораненого партизана. Господарі прийняли його і виходжували.

Щоб це було менш помітно, їжу партиназові носила до стодоли дванадцятилітня донька господаря. Коли він одужав, залишив на пам’ять цій дівчині свою чорну вишиванку і сказав: "Коли ти виростеш, народиш сина, подаруй йому цю сорочку і збережи пам’ять про нас".

Ця дівчина виросла. Нині вона уже бабуся. Вона зберегла ту сорочку, і син одягнув її тоді, коли над Львовом вперше замайорів синьо-жовтий прапор.

"Я попросив показати мені ту сорочку. Бабуся принесла... Чорного кольору сорочка, вишита гарячими кольорами: жовтими, червоними. І коли я тримав її у руках , така енергія і сила від неї йшла. Я на другий день написав пісню, і в тій пісні якраз викладена та історія", – розповів автор пісні "Чорна вишиванка" Олександр Шевченко.

Енергія і тепло від цієї чорної вишиванки передались усім присутнім на фестивалі. Наталя Самсонова виконувала цю пісню саме у цій сорочці. Цього разу на фестивалі вперше прозвучала пісня "Кулеби" у виконанні цієї ж Наталії Самсонової. Виступав хор "Нескорені" зі Львова, козацький хор з Бібрки, художні самодіяльні колективи із сіл Нараїв Тернопільщини, Стратин Івано-Франківщини. Виступали діти, ансамблі, окремі виконавці. Пісні у їх виконанні нагадували про ті буремні роки, а лейтмотивом були слова: "Хлопці, до зброї!"

Вшанувати пам’ять полеглих героїв приїхали депутати Львівської обласної Ради, представники трьох районів вищеназваних областей, син легендарного головнокомандувача УПА Романа Шухевича Юрій Шухевич та його сестра Марія Шухевич, племінник легендарного підпільника "Сонара" – Василя Івахіва Григорій Івахів, члени товариства пошуку жертв війни "Пам’ять".

У рамках цього фестивалю відбулася презентація книжки відомого львівського письменника, керівника братства рогатинців Романа Коритка "Дух одвічної стихії" про Василя Івахіва, вихідця із села Подусільна Львівської області, що поруч із хутором Кулеби. Василь Івахів був безпосереднім керівником цих семи героїв-підпільників. Він уже навіть домовився про те, що вони мали переходити в інше місце, змінити свій постій, але їх випередили. Очевидно, не без допомоги місцевого зрадника…

Ось така сумна історія, Вона оживає, вона нагадує нам про минулі події, вона вчить бути небайдужими.

 
Поділитися у соцмережах
< Попередня   Наступна >
2006-2018 © Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволене за умови повідомлення про це та посилання на джерело (в інтернет-ресурсах - на адресу сайту)