Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
  • Ukrainian
  • English
Переглянути НОВИЙ фільм "Грані "Пам'яті" створений Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять"
Головна arrow Експедиції arrow Звіт про пошукові роботи по військовиках що загинули у період Першої Світової війни (2012 р.) Сьогодні: 22.09.2019
Головна
Новини
Експедиції
Статті (історичні джерела)
Військово-історична реконструкція
Кіно & відео студія
Фотогалерея
Довідкова інформація
Мандруємо Україною
Матеріали у тему


Надрукувати
Любомир Горбач   
15.10.2014
Інформаційний звіт про проведені пошуково-ексгумаційні дослідження санітарних поховань військовиків різних військових формувань, що загинули у роки Першої Світової війни в околицях с. Козьова (гора Острий), с.Орявчик, с.Нижня Рожанка (гора Чиряк) Сколівського району Львівської області
(2012 рік)

У відповідності до звернення голови Сколівської районної ради п. Миколи Романишина №320/02-14 від 26.07.2012 до сільського голови с.Козьова п. Оксани Дубик про надання дозволу на проведення пошукових досліджень на місцях боїв Австро-Угорської армії на схилі г.Остра, на підставі рішення виконкому Козівської сільської ради №23 від 3 серпня 2012 року, у період з 04.08.2012 по 30.10.2012р. пошукова група Товариства "Пам'ять" здійснювала дослідження північної сторони гірського лісового масиву г.Остра Козівської сільської ради. Згідно із дозволом Держкультурспадщини №22-068-П/12 від 12 липня 2012 року, проведено пошукові земляні роботи на вказаній місцевості.

Метою пошукових земляних робіт було встановлення місця поховання останків українських, німецьких та австрійських вояків, які загинули під час боїв за вершину гори Остра взимку та навесні 1915 року. В результаті проведених пошукових земляних робіт (шурфування ймовірних місць поховань), було встановлено місця санітарних захоронень загиблих вояків. Відповідно до звернення Почесного консула Австрії в Західній Україні п. Ярослава Наконечного та дозволу Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій №77/13/1/2012 від 01.10.2012р., у період з 01.10.2012 по 03.10.2012 року пошукова група громадської організації Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять" спільно з ТзОВ "Українська Пам'ять" здійснила ексгумацію (вилучення із захоронення) людських скелетів.


КАРПАТСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1915 — бойові дії російських військ Південно-Західного фронту проти австро-угорських і німецьких військ у період Першої світової війни. Операція тривала з 1 лютого по 24 квітня 1915 року.

На початку року верховне командування затвердило розроблений командуючим Пд.-Зх. фронтом генералом від артилерії М.І.Івановим план вторгнення російських військ через Карпати на територію Угорщини та нанесення Австро-Угорщині поразки і виведення її з війни. Ці плани стали відомі німецькому командуванню, яке вирішило допомогти союзникові. Зі Сх. Пруссії та Сербського фронту були перекинуті додаткові сили в район міст Мукачеве та Ужгород, де була створена нова Пд. армія (командувач — генерал О. фон Лізінген) у складі 6 піхотних дивізій, 3 з яких були німецькі. Вона мала деблокувати Перемишль і наступати на Львів.

22-24 січня австро-німецькі війська почали наступ проти російської 8-ї армії (командувач — генерал від кавалерії О.Брусилов) на Самбір і Стрий. Російський Пд.-Зх. фронт, у свою чергу, 25 січня розпочав аналогічні дії, але під натиском противника змушений був на лівому фланзі відвести свої війська до річок Дністер та Прут. Розпочалися жорстокі зустрічні бої. У лютому на лівому фланзі австро-угорського Сх. фронту була створена німецька 9-та Пд. армія (командувач — генерал-полковник А.Макензен), яка мала наступати на Станіслав (нині м. Івано-Франківськ). У березні російський Пн.-Зх. фронт, для якого верховне командування планувало наступ через Сх. Пруссію на Берлін (Німеччина), перейшов до оборони, а Пд.-Зх. фронт розпочав наступ на Будапешт (нині столиця Угорщини). Увесь місяць російські 8-ма армія та лівий фланг 3-ї армії вели постійні бої. Незважаючи на спроби австро-німецьких військ деблокувати Перемишль, який 6 місяців перебував в оточенні російських військ, 22 березня гарнізон, що налічував 120 тис. осіб, капітулював. Війська російської 11-ї армії, що здійснювали облогу, були розподілені між 8-ю та 3-ю арміями, які після цього і перейшли в наступ. Почалися кровопролитні бої, що закінчилися безрезультатно. Під час Карпатської операції російські війська втратили 1 млн осіб, австро-німецькі — 800 тис. Осіб. Оскільки Карпатська операція змусила Австро-Угорщину та Німеччину сконцентрувати на їхньому Сх. фронті значні військові сили, це дало змогу Англії та Франції активізувати свої військові операції на Балканах та в інших районах бойових дій.
Література: Борисов А.Д. Карпатская операция. "Военная мысль", 1940, №3; История первой мировой войны. 1914—1918, т. 2. М., 1975. В.М. Волковинський.




Пошуковці Товариства "Пам'ять"

Об’єкт 1. Санітарне поховання (яма №1) розташоване з північно-східної сторони вершини гори Гостра. Серед польових фортифікаційних ліній оборони, окопів, землянок у невеликій заглибині виявлено набої до стрілецької зброї системи "Мосіна" російського виробництва (світлина 1).

Світлина 1

 
В цьому ж місці відшукано шматки верхнього сукняного одягу та два ґудзики з зображенням двохголового орла – гербової фігури Російської імперії. Під шматками тканини знайдено плечову кістку людського скелета (світлина 2).
Світлина 2

 
З метою локалізації похоронної ями на місці ймовірного захоронення закладено розвідковий шурф. Результати дослідження дали можливість з'ясувати межі поховальної ями, що має округлу форму і приблизні розміри 1,5х1,5м (світлина 3).
Світлина 3

Для поховальної ями гробарями ймовірно було використано заглибину, утворену внаслідок вибуху артилерійського заряду. Розкопки захоронення здійснювалися по-штиховим (пластовим) методом з відкриттям площі всього поховання. Людські рештки знаходилися на глибині приблизно 0,3-0,4м від сучасної поверхні у пісково-глинистому ґрунті. Скелет людини лежав у випростаному положенні черепною коробкою на південь. Кістяки збереглися у доброму стані.

Вивченням людських решток встановлено, що вони належали молодій людині віком 20-30р. Взуття, військове спорядження, будь-які інші особисті речі відсутні. Беручи до уваги залишки верхнього одягу з ґудзиками із зображенням символу російської імперії, можна припустити, що похований був вояком одного з підрозділів російської імператорської армії.

Яма №2 розташована неподалік ями №1 зі східної сторони вершини гори на польовій фортифікаційній лінії оборони. На глибині 0,5м від сучасної поверхні знайдено залишки військового спорядження та людські кістки (світлина 1).

Світлина 1

Розширивши та поглибивши розкоп, з’ясовано межі поховальної ями, що має квадратну форму та приблизні розміри - 1,5х1,5м (світлина 2).

Світлина 2

Розкопки захоронення здійснювалися по-штиховим (пластовим) методом з відкриттям площі всього поховання. Людські рештки знаходилися на глибині приблизно 0,3-0,4м від сучасної поверхні у пісково-глинистому ґрунті. Скелети двох осіб покладено на долівку ями черепними коробками на південь. В ногах у похованих знайдено частину ще одного людського рештка (нижні кінцівки з взуттям). Кістяки збереглися у доброму стані. Вивченням людських залишків встановлено, що вони належали молодим людям віком 20-30 років (світлина 3).

Світлина 3

Поруч з останком №1 знайдено його особисті речі, залишки одягу і військового спорядження, а саме - взуття, пояс для штанів, пояс з латунною пряжкою із зображеним на ній двохголового орла – символу російської імперії, індивідуальна скляна ємкість для зберігання води, мала саперна лопатка, сокира, один головний та один додатковий підсумки для зберігання набоїв, набої до гвинтівки системи "Мосіна" (світлина 4, 5, 6, 7, 8). Знайдений супровідний матеріал є російського виробництва, відповідно, людський решток можна ідентифікувати як військовика російської імператорської армії.

Світлина 4
Світлина 5

Світлина 6

Світлина 7

Світлина 8

Біля рештка №2 знайдено: взуття, горнятко, люлька, ґудзики від верхнього одягу, медальйони із зображенням Діви Марії з написом "Благословенія", ланцюжок для носіння медальйонів. Залишки особистих речей та військового спорядження, виявлені у загиблого, були у користуванні військовиків австро-угорської армії. Напис на медальйоні свідчить про належність до вірних церков східного обряду (греко-католицької, або православної). Відповідно, похованого можна ідентифікувати як вояка одного з підрозділів австро-угорського війська, українця за національністю (світлина 1, 2, 3).

Світлина 9

Світлина 10

Світлина 11

Світлина 12
Світлина 13

Світлина 14
Світлина 15

Яма №3 розташована неподалік ями №2 в одній із заглибин польової фортифікаційної лінії оборони. На глибині 0,3м від сучасної поверхні знайдено поліетиленовий пакет наповнений кістками людського скелету. Поруч залишки одягу та військового спорядження та (світлина 1, 2).

Світлина 1

Світлина 2

Через зруйнування захоронення "могильними мародерами" втрачено можливість ретельного дослідження поховальної ями та людських решток. Відповідно, вилучення кісток людського скелету, шматків одягу та залишків військового спорядження відбувалось в процесі розкриття захоронення.

При завершені розчищення розкопу виявлено непограбовані рештки ще однієї особи (світлина 3, 4). На похованому залишки одягу, взуття та гаманець з російськими, болгарськими, австро-угорськими монетами (світлина 5, 6, 7).

Світлина 3

Світлина 4

Світлина 5

Світлина 6

Світлина 7

Знайдений остеологічний матеріал, а також супровідні речі вказують, що в поховальній ямі №3 були захоронені молоді люди віком 20-30 років, споряджені та одягнені у військові однострої, характерні для вояків російської імператорської армії (світлина 8, 9, 10, 11, 12, 13).

У результаті підрахунку кількості виявлених останків за черепними коробками та тазовими кістками встановлено, що в ямі №3 знаходилися останки чотирьох осіб - військовиків російської армії.

Світлина 8

Світлина 9

Світлина 10

Світлина 11

Світлина 12

Світлина 13

Світлина 14

Яма №4 знаходиться неподалік ями №3 нижче по схилу за межею польової фортифікаційної лінії оборони. Людські рештки виявлено на глибині 0,5м від сучасної поверхні (світлина 1).

Світлина 1

Розкопки захоронення здійснювалися по-штиховим (пластовим) методом з відкриттям площі всього поховання. Скелет людини лежав у випростаному положенні черепною коробкою на південь. Рештки людини, військового спорядження добре збережені. Захоронення не зазнало втручання сучасних "мародерів", що сприяло ретельному розкопуванню і дослідженню поховальної ями та останка вояка. Особисті речі похованого на світлинах (світлина 2, 3, 4, 5). Таким чином, результати дослідження знайдених кісткових залишків та супровідного матеріалу дозволяють стверджувати, що у ямі №4 містилися останки одного військовослужбовця російської армії.

Світлина 2

Світлина 3

Світлина 4

Світлина 5

7 липня 2012 року між селами Нижня та Верхня Рожанка Сколівського району Львівської області на вершині гори Татарівка відбулось освячення пам’ятного знаку, встановленого в пам'ять про загиблих у роки Першої Світової війни українців та вояків інших національностей. Ініціатор встановлення - член Товариства "Пам'ять" Андрій Ткачик з с.Тухля. Захід відбувся за участі членів Товариства "Пам'ять" та кадетів Молодіжної Правоохоронної Академії Центру національно-патріотичного виховання з Одеси. Опісля поминального дійства пошуківці з "Пам’яті" спільно з одеськими кадетами здійснили дослідження місць боїв на горі Чиряк. Виявлено військове кладовище та останок вояка німецької армії (світлина 1, 2,3).

Світлина 1

Світлина 2

Світлина 3

Об’єкт 2, яма №1 досліджувалась на горі Чиряк, яка розташована біля с.Нижня Рожанка Сколівського р-ну Львівської області. Завзяті бої за верх гори відбувались у березні 1915 року, між військовими підрозділами австро-угорських і німецьких військ та підрозділами російської імператорської армії.

Стратегічна важливість Чиряка спонукала російське командування до постійних дій для захоплення цієї важливої вершини, адже вона входила до системи польових фортифікаційних ліній оборони військ австро-німецької коаліції навколо сусідньої гори Татарівка.

Хід пошуково-ексгумаційних досліджень на горі Чиряк зводився до виявлення, дослідження та ексгумації решток загиблих військовиків. Пошук та дослідження ускладнювались стрімкістю схилу та тим, що польові фортифікаційні лінії оборони у заростях чагарників та завалені поваленим вітрами лісом, що стало причиною неможливості ретельного дослідження усієї площі ймовірного розташування могил загиблих військовослужбовців.

Незважаючи на важкі обставини здійснення пошукових робіт, пошуковою групою Товариства "Пам'ять" вдалося виявити одне захоронення, з якого вилучено рештки однієї особи (світлина 1).
Розкопки захоронення здійснювалися по-штиховим (пластовим) методом з відкриттям площі всього поховання. Скелет людини лежав у випростаному положенні черепною коробкою на південь. Рештки людини та військового спорядження добре збережені. Особисті речі похованого на світлинах (світлина 2, 3). Таким чином, результати дослідження знайдених кісткових залишків та супровідного матеріалу дозволяють стверджувати, що у ямі №1 містилися останки одного військовослужбовця німецької армії.

Світлина 1

Світлина 2

Світлина 3

Об’єкт 3, яма №1 розташована в околиці с.Орявчик Сколівського р-ну Львівської області. Ця місцевість входила у зону військових дій періоду Першої Світової війни. Санітарні поховання на гірському масиві в с.Орявчик виникли в результаті кровопролитних боїв між підрозділами німецького та російського війська під час Карпатської операції Російської армії, яка проходила у період з січня по березень 1915 року.

В одному із окопів польової фортифікаційної лінії оборони на глибині 0,2м від сучасної поверхні, виявлено залишки військового однострою та спорядження, що є характерним для місць захоронень (світлина 1).
З метою дослідження ймовірного місця поховання, закладено розвідковий шурф. На глибині 0,35м від сучасної поверхні натраплено на рештки людського скелета. Проведено розширення розкопу, локалізовано похоронну яму. ЇЇ розмір становить 2х0,4м і має форму прямокутника. Отже загиблого військовика було захороненно на місці його загибелі, в окопі на польовій фортифікаційній лінії оборони (світлина 2).
 
Розкопки захоронення здійснювалися по-штиховим (пластовим) методом з відкриттям площі всього поховання. Скелет людини лежав у випростаному положенні черепною коробкою на південь. Рештки людини, військового спорядження добре збережені. Захоронення не зазнало втручання сучасних "мародерів", що сприяло ретельному розкопуванню і дослідженню поховальної ями та решток вояка. В поховальній ямі виявлено: залишки верхнього одягу з ґудзиками із зображенням на них корони-загальновійськової відзнаки німецької кайзерівської армії, шкіряний пояс з пряжкою з написом "З НАМИ БОГ" та корони, аналогічної зображеним на ґудзиках, індивідуальна ємність для зберігання води, взуття, шкіряні підсумки для зберігання набоїв, шкіряний захисний шолом з загальновійськовим орлом, зубна щітка, олівець, фрагменти запальнички, підсилюючі гачки на верхній одяг для підтримання поясу з військовим спорядженням, виготовлені з сукняної тканини цифра 9 та буква R (дев’ятий полк), військовий ідентифікатор. Особисті речі похованого на світлинах (світлина 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12).

Світлина 1

Світлина 2

Світлина 3

Світлина 4

Світлина 5

Світлина 6

Світлина 7

Світлина 8

Світлина 9

Світлина 10

Світлина 11

Світлина 12

Таким чином, результати дослідження знайдених кісткових залишків, особистих речей, військового спорядження та особистого номерного знаку загиблого дозволяють стверджувати, що у ямі №1 знаходилися рештки одного військовика, імовірно належного до дев’ятого піхотного полку німецької кайзерівської армії. Можливо це 9.Infanterie-Regiment Nr.133 Цвікау.

Яма №2 знаходиться неподалік ями №1 на згині цього ж окопу, що огортає вершину гори, котру обороняли вояки німецького підрозділу. На земляному насипі (бруствері) на глибині 0,2м від сучасної поверхні виявлено залишки військового однострою та спорядження, кісткові людські залишки.
З метою дослідження ймовірного місця поховання закладено розвідковий шурф. На глибині 0,3м від сучасної поверхні знайдено решта основних частин людського скелету. Проведено розширення розкопу, локалізовано похоронну яму. ЇЇ розмір становить 2х0,35м і має форму прямокутника. Отже, загиблого військовика було захороненно на місці його загибелі на бруствері окопу, на польовій фортифікаційній лінії оборони (світлина 1).

Світлина 1

Розкопки захоронення здійснювалися по-штиховим (пластовим) методом з відкриттям площі всього поховання. Скелет людини лежав у випростаному положенні черепною коробкою на південь. Рештки людини та військового спорядження добре збережені. Захоронення не зазнало втручання сучасних "мародерів", що сприяло ретельному розкопуванню і дослідженню поховальної ями та решток вояка. В поховальній ямі виявлено: два підсумка для зберігання набоїв до гвинтівки німецького виробництва системи "Маузера", кілька десятків набоїв в набійницях до цієї ж гвинтівки, набір ложка-вилка, розкладний кишеньковий ножик, залишки верхнього одягу з ґудзиками із зображенням на них корони - загальновійськової відзнаки німецької кайзерівської армії, шкіряний пояс з пряжкою та написом "З НАМИ БОГ" та корони, аналогічної зображеним на ґудзиках, підсилюючі гачки на верхній одяг для підтримання поясу з військовим спорядженням, гаманець з монетами різного номіналу, військовий ідентифікатор відсутній (світлини 2, 3, 4, 5, 6, 7).

Світлина 2

Світлина 3

Світлина 4

Світлина 5

Світлина 6

Світлина 7

Таким чином, результати дослідження знайдених кісткових залишків, особистих речей, військового спорядження дозволяють стверджувати, що у ямі №2 знаходилися рештки одного військовика німецької кайзерівської армії.

Також поруч знайдено залишки погону вояка російської армії з зображеними на них цифрами "64". В російській армії цифрами на погонах шифрувалися номери військових підрозділів. В нашому випадку під цифрою "64" та кольором погону приховано 64 -й піхотний Казанський полк (світлина 1).

Світлина 1

Висновок: вилучені із поховань рештки вояків, загиблих в зимових боях 1915 року поблизу сіл Козьва, Орявчик, Нижня Рожанка, за знайденими поруч з ними фрагментами військових одностроїв, спорядження, особистих речей можна ідентифікувати як військовиків російських, німецьких, австро-угорських військових підрозділів. Захоронення мають санітарний характер, адже поховання загиблих здійснювалось в перерві між боями, або після сутичок на місці загибелі солдатів. Для могильних ям використовували військові шанці, земляні укриття, вирви, утворені вибухами артилерійських зарядів.

Загальна кількість ексгумованих вояків із семи поховальних ям – дванадцять осіб.

Щодо національного складу загиблих, то за опрацьованими архівними документами, за матеріалами книги Осипа Думіна "Історія Легіону Українських Січових Стрільців 1914-1918", виданої у 1936 році у Львові Видавничою Кооперативою "Червона Калина", серед вояків австро-угорських військ були і українці. Адже від початку війни у складі Австрійської армії воювали галицькі українці кількістю близько одного мільйона осіб, які до початку війни, будучи громадянами Австрії проходили військову службу. Також, з початком війни було створено Легіон Українських Січових Стрільців в кількості 2500 стрільців. Легіон безпосередньо брав участь в усіх зимових боях в Карпатах. Знайдені медальйони із зображенням Діви Марії з написом "Благословенія" серед особистих речей австрійського вояка, вилученого із захоронення на об’єкті 1 в ямі № 2 підтверджують участь галицьких українців у Карпатських боях 1915 року і не тільки.

Більшість окупованих москалями українських земель входило в склад Російської імперії. За припущенням істориків, за інтереси Росії вимушено воювало близько чотирьох мільйонів українців. За свідченням історичних джерел, російський Південно-Західний фронт складався із дивізій, які на сімдесят-вісімдесят відсотків складалися з українців. Відзначимо, що дивізія генерала Альфтана формувалась у Київській губернії. До її складу входили 309-й Овруцький, 310-й Шацький, 311-й Кременецький і 312-й Васильківський піхотні полки. Також, в боях за Карпатські перевали брали участь фінські дивізії ХХІІ корпусу, укомплектовані українцями.
Знайдені погони російських вояків з полковою нумерацією 309, 1Ф, ФЛ, підтверджують участь в Карпатських боях 1914-1945 років українців з Великої України.

Враховуючи результати проведених пошуково-ексгумаційних робіт, опрацьованих архівних матеріалів, слід наголосити, що помилковим є багатолітнє твердження про те, що вшанування пам’яті загиблих вояків в Карпатських боях 1914-1915рр., є справою лише Австрії та Росії. Впорядковуючи військові кладовища, шукаючи та перепоховуючи рештки вояків, які були одягнені в австрійські або російські мундири, ми вшановуємо пам'ять сотень тисяч українців, які за волею історичних обставин воювали та гинули в арміях різних імперій.

4 жовтня 2012 року у с.Орява Сколівського району, на військовому кладовищі відбулось перепоховання віднайдених дванадцяти останків українців, австрійців, німців, вояків інших національностей, які загинули під час Карпатських боїв взимку та навесні 1915 року.

Перепоховання відбулося за участі представників Сколівської районної ради,
Німецької Народної Спілки по догляду за військовими похованнями в Україні, Австрійського "Чорного Хреста" при Почесному консульстві Республіки Австрія у Західній Україні, місцевої громади с.Орява (світлини 1, 2, 3).

Світлина 1

Світлина 2

Світлина 3

Звіт склав керівник пошукової експедиції,
голова Товариства "Пам'ять"                                                                        Любомир Горбач

2012 рік

 
Поділитися у соцмережах
< Попередня   Наступна >
2006-2018 © Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволене за умови повідомлення про це та посилання на джерело (в інтернет-ресурсах - на адресу сайту)