Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
  • Ukrainian
  • English
Переглянути НОВИЙ фільм "Грані "Пам'яті" створений Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять"
Головна arrow Новини arrow Нові матеріали до діяльності польського підпілля у Львові (1943-1944 рр.) Сьогодні: 21.01.2019
Головна
Новини
Експедиції
Статті (історичні джерела)
Військово-історична реконструкція
Кіно & відео студія
Фотогалерея
Довідкова інформація
Мандруємо Україною
Матеріали у тему


Нові матеріали до діяльності польського підпілля у Львові (1943-1944 рр.) Надрукувати
Ярослав Онищук   
30.10.2006

Harcerze 1
DatsoPic 1.0 © 2006 by Andrey Datso Історія Львова періоду німецької окупації 1941-1944 рр.  вивчена відносно добре. Однак ряд питань, пов’язаних з діяльністю підпільних організацій, їхньої структури, політичної спрямованості, конспіративної роботи тощо потребує більш детального аналізу. Кожне нове свідчення про ці події, віднайдене у результаті науково-дослідницької роботи в архівах, приватних збірках документів чи музейних фондах, є надзвичайно цінним джерелом інформації. Таким чином своєрідним відкриттям можна вважати знахідку підпільних документів, пов’язаних з діяльністю польської скаутської організації «Harcerze», виявлену співробітниками Личаківського райвідділу м.Львова Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Львівській області в одному з будинків м.Львова по вул.Некрасова 67.1

Сховок було випадково відкрито 12 жовтня 2006 року під час ремонту покрівлі будинку, в одній з ділянок піддашшя. Поруч з документами знаходився невеликий склад боєприпасів періоду Другої світової війни. Документи, після складення відповідного акта у Личаківському райвідділі міліції, були передані на вивчення членам громадської організації «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять».

Оскільки на даний момент дослідження знахідок ще не закінчене, метою даної статті є лише оприлюднення загальної інформації про знайдені матеріали та коротких коментарів щодо їхнього змісту.

Характеристика виявлених матеріалів.
Виявлений комплекс предметів можна розділити на 3 групи. До першої із них відносяться речі, пов’язані з підготовкою до збройної боротьби. Це – набої різних калібрів до гвинтівок системи Маузер, Мосін, Лебель, пістолетів П-08 (Парабеллум) або П-38 (Вальтер) у кількості понад 500 екз., а також ручні гранати німецького виробництва моделей М-24 (13 екз.) і М-39 (6 екз.).2  Знахідки, у результаті перебування у сухому середовищі, дійшли до нас у прекрасному стані: у більшості випадків збереглося заводське фарбування, позначення характеру боєприпасів, клеймування тощо. Гранати яйцевидної форми М-39 (за винятком одного екземпляру) були без детонаторів, які, відповідно, лежали поруч у футлярі з-під піхотного бінокля.

До другої групи матеріалів відноситься робоча і підпільна документація, пов’язана з діяльністю 9-ї Львівської дружини скаутської організації «Harcerze» ім. Генрика Йордана (Henryka Jordana). Зокрема, книга сплати членських внесків, книжка внесків Ощадної каси учнів, списки членів організації, їхні псевдоніми, навчальна література (Harcerstwo. Praca zbiorowa pod red. Stanislawa Siedlaczka. –Warszawa, 1927; Organizacja Harcerstwa. Zebrali i opracowali Stanislaw Siedlaczek i Irena Siedlaczkowa. –Warszawa, 1922), вирізки із газет туристичного спрямування, географічні та контурні карти Німеччини, Бельгії і Данії, Африки та Австралії, Азії та Америки, Південної і Західної Європи, Австро-Угорської монархії, Галичини і Буковини, атлас двох півкуль і т.д.

Документація підпільного характеру представлена друкованими виданнями газет «Slowo Polskie» (№№ 8, 10, 12-18, 20-22, 24-27, 29-31 за 1943 р.), «Biuletyn Informacyjny Ziemi Czerwienskiej» (№№ 6, 7, 9, 11, 12, 14 за 1943 р.) і «Walka» (№№ 53,54,57, 13(58), 59, 60, 11(61), 14(64), 17-18(67-68), 21(71), 24-25(74-75) за 1943 р.); література («Stefczyk T., Zarski R.S. Podrecznik dlia pieszych patrolów Wywiadowczych. –Lwów, 1913»), рукописні «Instrzkcia wywiadowcza» та «Instrzkcia wywiadu bojowego» для збору інформації про діяльність українського підпілля і його членів, осіб, які співпрацювали з німцями, військові об’єкти, сили ворога тощо; машинописні наказ №4 від 10.04.1944р. без підпису (з криптонімом на титулі S.W.T. Wydz. II), накази №1 і №2 начальника M.W.P. (Mlodziezy Wielkiej Polski) Януша (Janusz) від 17.06.1944р., звернення коменданта збройних сил Львівської землі Льота (Lot) від 8.04.1943р.; машинописна листівка «Obowazki zolnierza»; німецькі топографічні карти окремих частин Польщі, України і Білорусі (Замость, Мороч, Лежайськ, Долина (Мукачево), Кам’янець–Подільський, Могилев, Краснопілля); вирізки з польських газет військово-патріотичного характеру та ін.

Третю групу знахідок складає колекція фотонегативів, розрізаних на окремі кадри, у кількості біля 300 екземплярів. На них відображені сцени світського характеру: одноосібні та колективні знімки, сімейні теми, відпочинкові сюжети зроблені у Львові та його околицях, ймовірно, у передвоєнний період.

Коментарі.
Дослідження виявлених матеріалів засвідчує їхнє відношення до діяльності 9-ї Львівської дружини скаутської організації «Harcerze» ім. Генрика Йордана. Це була польська молодіжна організація, яка зародилися у Львові перед Першою світовою війною і згодом поширила свою діяльність на всю територію Польщі. Її основною метою було пропаганда здорового способу життя, фізичного виховання, туристики, орієнтування на місцевості, національно-патріотичне виховання. Таким чином, будучи націоналістично спрямованою організацією ««Harcerze» прийняли активну участь в обороні Польщі під час німецько-польської війни 1939 року (організація «Szare Szeregi»). Після окупації Польщі скаути співпрацювали з Армією Крайовою, здійснюючи переважно розвідувальну і диверсійну діяльність у тилу ворога.

Як свідчать записи у книзі сплати членських внесків у складі 9-ї Львівської дружини «Гарцежів» перебувало 17 чоловік, імена яких означені псевдами:

 1. Марс (Mars)  7.Анґлік (Anglik)  13. Ґрабовскі (Grabowski)
 2. Ляма (Lama)  8. Куба (Kuba)  14. Ришард (Ryszard)
 3. Казек (Kazek)  9. Пшерва (Przerwa)  15. Марс (Mars)
 4. Лесь (Leš)  10. Пйотрусь (Piotruš)  16. Мiєцім (Miecim (?))
 5. Лолю (Lolu)  11. Дудек (Dydek)  17. Стокрутка (Stokrótka)
 6. П.ДР.Л (P.Dr.L.)  12. Лясковскі (Laskowski)  

Із них у більшості документів фігурує лише 13 осіб, залучених, ймовірно, до підпільної діяльності. Надзвичайно важливим для нас і досить необачними, як для конспіративної роботи, є два документи, де в одному прописані імена, прізвища і домашні адреси учасників опору, а у другому позначені дати їхнього народження. Таким чином загальний склад підпільної організації виглядав наступним чином:

 1.  Мацюсь
(Maciuš) 
 Збіґнєв Дидовіч
(Zbigniew Dydowicz)
 11.01.1926  вул.Піярів, 64
 (Pijarów, 64)
 2.  Ляма
(Lama)
 Адам Сковрон
(Adam Skowron)
 02.01.1926  вул. св.Петра, 15
 (sw. Piotra, 15)
 3.  Пйотрусь
(Piotruš)
 Ришард Бахирич
(Ryszard Bachyrycz)
 17.03.1925  вул.Личаківська, 102
 (Lyczakowska, 102)
 4.  Льотнік
(Lotnik)
 Владислав Слаби
(Wladyslaw Slaby)
 19.04.1924  вул.Піярів, 17
 (Pijarów, 17)
 5.  Анґлік
(Anglik)
 Ян Слаби
(Jan Slaby)
 26.01.1924  вул.Піярів, 17
 (Pijarów, 17)
 6.  Лєслав
(Leslaw)
 Лєслав Климомовіч
(Leslaw Klymowicz)
 08.05.1927  вул.Личаківська, 58
 (Lyczakowska, 58)
 7.  Крук
(Krók)
 Адам Клєнк
(Adam Klek)
 25.06.1926  вул.Мала, 2
 (Mala, 2)
 8.  Ґрот
(Grot)
 Маріан Мазур
(Marian Mazur)
 07.12.1926  вул.Гауснера, 10
 (Hausnera, 10)
 9.  Марс
(Mars)
 Ян Сакольніцкі
(Jan Sakolnicki (?))
  –  вул.Паулінів, 10
 (Paulinów, 12)
10.  Канарек
(Kanarek)
 Єжи Кулєша
(Jerzy Kulesza)
 25.11.1925  вул.Виспянського, 40
 (Wyspianskego, 40)
11.  Куба
(Kuba)
 Антоні Шмітд
(Antoni Schmitd)
 –  вул. св.Петра, 19
 (sw. Piotra, 19) 
12.  Пшерва
(Przerwa)
 Тадеуш Козловскі
(Tadeusz Kozlowski)
 –  вул.Піярів, 42
 (Pijarów, 42)
13.  Ришард
(Ryszard)
 Евстахи Даредзіс
 Ewstachy Daredzis
 –  вул.Францішканська, 7
 (Franciszkanska, 7)
 

Керівництво 9 дружиною „Гарцежів” здійснював Збігнєв Дидович, учень ХІ Державної чоловічої гімназії ім. Яна і Єнджея Снядецких (Panstwowe XI Gimnazjum meskie im. Jana i Jedrzeja Sniadeckich) математично-природничого типу. Саме у нього вдома і було виявлено сховок з вищеописаними матеріалами. З документів відомо, що перед початком радянсько-німецької війни (березень 1941 року) він вступив у члени Всесоюзного об’єднаного добровільного спортивного товариства «КІМ».3  Цікаво, що батько Збігнєва – Мар’ян Дидович, у міжвоєнний час був власником фабрики металевих виробів та електричних ламп (Wytwórnia wyrobów metalowych i lamp elektrychnych) у Львові по вул.Собєського 18.

Віднайдена збірка, судячи із записів, формувалася на протязі 1943-1944 років.  Зокрема, найбільш раннім документом у колекції виступає №53 газети «Walka», який датується 27 січнем 1943 року.4  Останні ж матеріали (накази керівника М.W.P. Janusza) відносяться до 17 червня 1944 року. Щодо знайдених поруч боєприпасів, то їхня хронологія визначається наступним чином: набої до гвинтівки Лебеля – 1930-1937 рр., Мосіна – 1936-1940 рр.; Маузера – 1939-1944 рр.; П-38 – 36-43 рр.; гранати – 1940-1943 р. Таким чином, широке датування останніх дозволяє припустити різні джерела їхнього надходження, в тому числі з підрозділів Армії Крайової.5

Підпільні документи, в основному, мають антифашистське та антиукраїнське спрямування. У першому випадку це оглядово-політичні і пропагандистські статті у часописах «Slowo Polskie», «Biuletyn Informacyjny Ziemi Czerwienskiej», «Walka», наказ саботувати мобілізацію німецькою владою польської молоді на фізичні роботи або армію6, звернення коменданта збройних сил Львівської землі «Льота» до польських вояків,7  інструкції щодо збору даних про сили ворога, озброєння, розташування стратегічних об’єктів тощо.8

У ряді документів особлива увага відводиться українському підпіллю. Це було зумовлено активною діяльністю у Львові та його околицях Організації українських націоналістів, бойових підрозділів УПА, легальних українських закладів, які співпрацювали з ОУН. Зокрема в «Інструкціях...» неодноразово наголошувалося на збір детальної інформації про українські легальні та нелегальні організації, їхній особовий склад, діяльність, політичні настрої, плани, озброєння, адреси керівників тощо.9  У наказі №4,  виданому 10.04.1944р. під криптонімом «S.W.T. Wydz. II», наголошувалося: «Кожний член бойової організації зобов’язаний скласти донесення на тему «Підозрювані»...», де особлива увага мала звертатися на українців, які співпрацювали з українським підпіллям, брали участь у діяльності державних інституцій (Український Центральний Комітет, дивізія «Галичина», українській поліції тощо); членів і прихильників комуністичних організацій; агентів Гестапо; представників окупаційної влади і т.д.10

Таким чином, виходячи із досліджень документів, можна припустити, що активізація діяльності польського підпілля у Львові припадає на 1943-1944 рр. і була пов’язана з планами керівництва Армії Крайової здійснити у столиці Галичини збройне повстання, використавши несприятливе положення німецької армії на фронті. 23 липня 1944 року підрозділи АК розпочала бої за Львів і навіть 26 липня частково захопили місто.11  Проте сподівання поляків, що радянська сторона вважатиме їх за союзників не справдилася. Після вступу у Львів радянських військ керівництво і рядовий склад Армії Крайової були заарештовані.12

На жаль, на основі віднайдених документів ми не можемо встановити як розвивалися події останньої фази боротьби за Львів (кінець червня – липень 1944 року), а також долю членів 9-ї Львівської дружини «Гарцежів». Припускаємо, що схованка у будинку по тодішній вул.Піярів 64 була зроблена таємно Збігнєвом Дидовічем десь у другій половині липня 1944 року, коли органами НКВС почалося переслідування і роззброєння боївок Армії Крайової. З цього часу потайник дійшов до наших днів в незмінному вигляді.

Отже, нові матеріали про діяльність 9-ї Львівської дружини скаутської організації «Гарцеже» ім. Генрика Йордана свідчать, насамперед, про тогочасні настрої польської громадськості, їхні політичні погляди, тактику і методи підпільної боротьби, а також складні взаємовідносини між польським та українським населення м.Львова у період фашистської окупації.


1. Автор висловлює подяку начальнику Личаківського райвідділу м.Львова ГУ МНС у Львівській області майору Кагітіну Ю.І. і капітану Василенку П.В. за інформацію про знахідку документів.
2. Вибухонебезпечні предмети знешкоджені бійцями групи піротехнічних робіт 1-го аварійно-рятувального загону МНС України (м. Дрогобич).
3. Членський  квиток №37027, виданий 7 березня 1941 року
4. Газету «Сzerwony sztandar» (№128 від 3 червня 1941 року),  у якій були загорнуті деякі матеріали, ми не відносимо до підпільної літератури.
5. На ручці однієї з гранат М-24 зберігся напис, виконаний чорним олівцем «Zbik  AK Dab»
6. Rozkaz №2. 17.06.1944р. «Do jednostek liniowych. M.W.P.»
7. Zolnieze (tajne) /komendant sil zbrojnych Ziemi Lwowskiej Lot. 8.04.1943р.
8. «Instrykcja wywiadu bojowego».
9. «Instrykcja pracy wywiadowczej na odcinku ukrainskim».
10.Rozkaz №4. 10.04.1944р. «Pszedmiot: Podejrzani».
11.Киричук Ю. Нариси з історії українського національно-визвольного руху 40-50 років ХХ століття. –Львів, 2000. –С.114.
12.Там само.
 
Поділитися у соцмережах
< Попередня   Наступна >
2006-2018 © Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволене за умови повідомлення про це та посилання на джерело (в інтернет-ресурсах - на адресу сайту)