Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
  • Ukrainian
  • English
Переглянути НОВИЙ фільм "Грані "Пам'яті" створений Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять"
Головна arrow Новини arrow Відлуння війни Сьогодні: 20.05.2019
Головна
Новини
Експедиції
Статті (історичні джерела)
Військово-історична реконструкція
Кіно & відео студія
Фотогалерея
Довідкова інформація
Мандруємо Україною
Матеріали у тему


Відлуння війни Надрукувати
Львівська Газета від 14.03.2007 №44 (1090)   
14.03.2007

Місце виявленої братської могили
Львівщина досі залишається братською могилою вояків різноманітних армій, що воювали у двох світових війнах.

У селі Велика Вільшаниця Золочівського району представники громадської організації Товариство пошуку жертв війни “Пам’ять” ексгумували останки дев’ятьох розстріляних солдатів Робітничо-селянської Червоної Армії.

Як розповів “Газеті” голова товариства “Пам’ять” Ярослав Онищук, під керівництвом якого відбувалася ексгумація, знайти поховання допомогла річка Гологірка, на березі якої й упокоїлися червоноармійці. Вона розмила ґрунт, і на поверхні “з’явилися” кістки. Місцеве населення стверджує, що там поховали десятьох осіб – офіцера та дев’ятьох солдатів. Однак удалося знайти рештки лише дев’ятьох – частину знайденого скелета та рештки одного з хлопців забрала вода. Пошуки в річищі не дали жодного результату.

Серед тіл виявлено дві радянські солдатські ідентифікаційні капсули, прострілена вояцька ложка та ґудзики натільної білизни військового зразка. За 66 років волога знищила одну капсулу, однак за інформацією з іншої, вцілілої, археологам удалося довідатись ім’я одного загиблого – сержант Хетієв із Північної Осетії, міста Орджонікідзе. Наразі товариство “Пам’ять” намагається сконтактувати з родичами загиблого, щоб повернути його тіло рідній землі.

Окрім цього, вдалося з’ясувати обставини загибелі солдатів. Виявляється, вони на початку липня 1941 року намагалися знайти притулок у селі, однак німці знайшли їх і розстріляли. Місцеве населення поховало хлопців у імпровізованій могилі. Середній вік солдатів – 25 років. Найстаршому з них було 35, наймолодшому – лише 18.

– Картина дій на теренах Львівщини 1941 року виглядала справді серйозною, – зауважив Ярослав Онищук. – В оточення потрапили два корпуси Червоної армії, лише незначній частині вдалося врятуватися. Очевидно, хлопці втікали з оточення, бо дехто з них навіть був перевдягнений простим селянином, однак для німців з’ясувати правду було нескладно – знявши шапку, судили по зачісці. Якщо поголений – очевидно, що солдат.

Попри скрутний стан червоних військових 1941 року, їхні біди тривали й після загибелі. Символічні братські могили із зіркою на обеліску були лише пам’ятними знаками, які позначали території “військової слави”. Однак точну кількість загиблих під час Другої світової війни сумлінно приховували, щоб громадськість не дізналася, що перемога над нацизмом була пірровою.

– Червоноармійцям не щастило завжди, – наголосив пан Онищук.
– За радянської влади ексгумації проводили, але не відкривали справжньої картини втрат. Усе робили таємно, щоб населення не дізналося про неймовірну кількість загиблих 1941 року. Згодом, за незалежності, шаблон “москаля” перекинувся на всіх червоноармійців, серед яких, до слова, було чимало місцевих, котрі слугували простим гарматним м’ясом. На них не зосереджували уваги, акцент робили на повстанцях.

Нині Львівщина практично всіяна кістками вояків-червоноармійців, санітарні захоронення знаходять постійно. І якщо, коли йдеться про вояків УПА, дивізійників і навіть німців, їхні тіла ексгумують і вшановують, а про могили нацистів дбає Німеччина, то червоноармійці донедавна залишались у свідомості населення окупантами. Однак примирення воюючих сторін, про яке говорять усі кому не лінь і яке залишається лише деклараціями політиків, є можливим якщо не серед живих учасників боїв, то принаймні серед їхніх загиблих товаришів.

Як розповів Ярослав Онищук, у селі Підгірці Бродівського району, відомому масштабними боями та численними жертвами війни, до кінця цього року створять цвинтар примирення. На ньому перепоховають численні останки і червоноармійців, і дивізійників “Галичини”. Ідея його створення вже пройшла період обговорень, нині розробляють проектну документацію.

Богдан Юрочко, Львівська газета

 
Поділитися у соцмережах
< Попередня   Наступна >
2006-2018 © Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволене за умови повідомлення про це та посилання на джерело (в інтернет-ресурсах - на адресу сайту)