Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
  • Ukrainian
  • English
Переглянути НОВИЙ фільм "Хрещений двічі" створений Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять"
Головна arrow Новини arrow Вибухонебезпечні предмети: обережність не завадить Сьогодні: 20.11.2019
Головна
Новини
Експедиції
Статті (історичні джерела)
Військово-історична реконструкція
Кіно & відео студія
Фотогалерея
Довідкова інформація
Мандруємо Україною
Матеріали у тему


Вибухонебезпечні предмети: обережність не завадить Надрукувати
Павло Василенко   
19.06.2007

За інформацією Головного управління МНС України в Харківській області минулої неділі в Харкові двоє людей постраждали від вибуху артилерійського снаряду. Снаряд, що більше ніж півстоліття пролежав у землі, 45-річний чоловік та його 15-річний син знайшли в лісі неподалік гаражного кооперативу, віднесли до себе в гараж та спробували його розібрати, аби здати на металобрухт.

Результат такої легковажності – відкрита травма живота, відірвана одна рука та скалічена інша у старшого з „саперів”; молодший отримав черепно-мозкову травму і рвані рани тулубу та кінцівок. 

За інформацією деяких Інтернет-ресурсів, чоловіки мали справу з вибухонебезпечними предметами не вперше – розшукували у лісах боєприпаси, розбирали їх і здавали на металобрухт. Нажаль, подібні випадки не є поодинокими.

Згідно із статистичними даними на Львівщині щорічно фіксується близько 400 випадків виявлення населенням різноманітних видів боєприпасів часів минулих світових воєн. За прогнозами фахівців, з роками їх не меншатиме. Як стверджують спеціалісти, щорічно земля немов би виштовхує споряджені вибухівкою болванки на декілька міліметрів ближче до поверхні. Таким чином на території Львівщини лише у 2007 році знайдено декілька складів боєприпасів, а бої під час минулих воєн точилися в усіх регіонах України. На жаль, іноді люди намагаються розібрати виявлені військові реліквії не усвідомлюючи смертельну небезпеку своїх дій.

І це не перебільшення. Докази стверджують: усталена думка у частини населення про те, що старі боєприпаси віджили свого віку і вибухати не можуть – хибна. Це добре знають не тільки піротехніки, але і близькі тих людей, які своїм життям або здоров’ям розрахувалися за „панібратське” ставлення до смертоносного металу.

Зокрема, про це свідчить трагедія, що сталася 15 квітня 2005 року в с. Велике Колодне Кам’янка-Бузького району Львівської області. Вибух пролунав в ту мить, коли 17-річний юнак викопуючи лопатою місця під стовбчики для нового паркану, витягнув із землі ні на що не схожий металевий предмет й відкинув його у бік. Цим предметом ймовірно був підривник мінометної міни або авіаційної бомби часів Другої світової війни, що здетонував від удару. В результаті вибуху юнак отримав численні осколочні поранення тіла.

Гучний вибух пролунав селом Забужжя Кам’янка-Бузького району Львівської області 30 травня 2006 року близько 7 години вечора. Його епіцентром став берег річки Західний Буг. Саме там місцеві дітлахи розпалили багаття і вкинули туди чи то реактивний, чи то авіаційний освітлювальний снаряд. Саме ця доросла „іграшка” й здетонувала. Результатом такої небезпечної гри стали тяжкі ушкодження, які призвели до загибелі наймолодшого восьмирічного хлопчика. Ще троє його старших товаришів 15-ти, 14-ти та 11-ти років у стані середньої важкості з діагнозом осколочні поранення тіла були доправлені до районної лікарні.

Правоохоронні органи розглядали кілька версій того, як розгорталися події того трагічного вечора. Доведення не потребував лише той факт, що трагедія сталася з ініціативи дідуся одного з хлопчаків. Саме він передав дітям вибухівку з рекомендацією спалити її у багатті.
Варто зауважити, що село розташоване поруч старого, тепер вже недіючого, авіаційного полігону. У часи Радянського союзу він постійно експлуатувався, а коли ним перестали користуватися ніхто навіть не спробував зробити його безпечним для людей. Там і сьогодні можна знайти чимало небезпечних предметів. От і стягували місцеві жителі додому вибухонебезпечний скарб з надією заробити якусь копійчину, здавши смертоносне залізяччя на металобрухт.

Але після трагедії до такого способу заробітку селяни почали ставитися з пересторогою. Рейдова перевірка села працівниками міліції спонукала місцеве населення активно позбуватись небезпечного залізяччя. Правда, в дещо оригінальний спосіб. Місцеві яри та узбіччя доріг, береги ріки Західний Буг та подвір’я закинутих господарств щоночі стали вкриватися авіаційними бомбами та піротехнічними зарядами різного калібру...

Лише протягом двох днів в селах Забужжя та Прибужани виявили близько 90 сучасних авіаційних бомб, які потребували детального вивчення та встановлення ступеня небезпеки. Тож до Кам’янка-Бузького району вирушила група піротехнічних робіт першого аварійно-рятувального загону МНС України. Після напруженої багатогодинної роботи піротехніки констатували, що знайдені величезні авіаційні бомби є учбовими, хоча і з маленьким „але”: серед залізяччя виявили одну сучасну бойову осколочну авіаційну бомбу, одну стокілограмову освітлювальну бомбу та 18 двигунів до реактивних снарядів класу С-5, які від найменшої необережності могли накоїти чимало лиха.

Небезпечні знахідки наступного дня були знищені шляхом підриву на тому ж сумнозвісному полігоні. А учбові муляжі передали військовим із сподіванням, що вони більш ретельніше оберігатимуть своє майно і жахливі „сюрпризи” перестануть з’являтися у навколишніх селах та в пунктах прийому металобрухту. 

Коментар спеціаліста
Ігор ЧУВАКОВ, командир групи піротехнічних робіт 1-го аварійно-рятувального загону МНС України:

„Багато хто недооцінює небезпеку саме старих снарядів, які понад півстоліття лежать у землі. Якщо взяти новий, невикористаний боєприпас – той самий снаряд, то він має два ступеня захисту. А після пострілу, при проходженні через ствол гармати або міномету, цей захист знімається. Важко сказати, чому не сталося вибуху, але боєприпас залишається „зведеним” і готовим до нього. І той факт, що снаряд засипало землею і пройшло багато років, нічого не змінює. Ніхто не може передбачити, втратив він за минулі десятиліття свою смертоносну силу чи ні.”
   
Лише в одному кроці від трагедії був мешканець міста Золочева, який виявив на власній присадибній ділянці артилерійський снаряд часів Другої світової війни. Замість того, щоб повідомити про знахідку підрозділи Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, він, як дбайливий господар, заховав снаряд. У разі перемоги збірної України в одному з матчів футбольного чемпіонату світу чоловік збирався влаштувати за допомогою боєприпасу святковий феєрверк: розпалити на подвір’ї багаття і кинути туди свою смертоносну знахідку. На щастя, сусіди та знайомі вчасно відмовили чолов’ягу від такої божевільної ідеї. За словами спеціалістів-піротехніків, людина навіть не встигла б відскочити від багаття. Адже заряд, що проглядався через отвір виламаного підривача, як і сам корпус боєприпасу, вкривали вкрай небезпечні хімічні сполуки – пікрати.  Ці сполуки, що утворюються при взаємодії вибухової речовини на основі пікринових кислот, металу, води та хімічних складових грунтів, здатні спричини детонацію боєприпасу навіть від найменшого тертя.

Саме детонацію пікратів розглядали як одну із версій вибуху боєприпасу у селі Верещиця Яворівського району у травні 2006 року. Необережне поводження із вибухонебезпечним предметом у цьому випадку коштувало життя двом братам 25-ти та 27 років. Ще двоє чоловіків опинилися на лікарняних ліжках.
Дати однозначну відповідь – що саме спонукає людей так необачно поводитись із вибухонебезпечними предметами – доволі важко. Але, доволі легко ще раз нагадати елементарні правила безпеки при виявлені боєприпасів. Пам’ятайте: при виявленні вибухонебезпечних предметів слід огородити місце знахідки та негайно повідомити про неї підрозділи МНС України за телефоном 01, а також місцеві органи влади. До прибуття спеціалістів слід організувати чергування поблизу знахідки та не допускати до неї людей. Категорично заборонено розбирати боєприпаси, кидати їх у вогонь або самостійно переносити чи транспортувати. Дотримання цих простих правил убезпечить ваше життя.

Коментар пошуківця:

Ярослав ОНИЩУК, голова товариства пошуку жертв війни „Пам’ять”:

„У своїй діяльності ми доволі часто зіштовхуємося із подібними знахідками, адже пошукові роботи здебільшого проводяться на місцях запеклих боїв минулих воєн. Минулого року під час проведення досліджень у Бродівському районі поблизу села Лешнів  разом із останками військовослужбовців РСЧА ми виявили близько двох десятків вибухонебезпечних предметів – артилерійських снарядів, мінометних мін, ручних гранат та підривників. Ясна річ, що з такими речами не жартують. Тож ми відразу повідомили про знахідки районний підрозділ МНС. Спеціалісти вилучили небезпечні

предмети та провели додаткове обстеження території. Відразу навіть працювати стало якось спокійніше. Зрештою, порядок знищення виявлених під час пошуково-дослідницьких робіт боєприпасів обумовлений чинним законодавством, Тимчасовим порядком здійснення на території України пошуку, ексгумації та перепоховання останків осіб, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій, і впорядкування місць їх поховання”.

Таким чином пошуківці з „Пам’яті” вчиняють не вперше. Восени минулого року у тому ж таки Бродівському районі поблизу села Станіславчик під час
розвідувальної експедиції члени товариства наштовхнулися на три 75-ти мм та 2 45-мм артилерійських снаряди. Викликані до місця події спеціалісти-піротехніки під час обстеження території виявили ще декілька одиниць боєприпасів – ручні гранати та авіаційну бомбу.  

Люди кажуть, що війна закінчиться лише тоді, коли буде знайдено та поховано за християнським звичаєм останнього її солдата. Але візьму на себе сміливість стверджувати, що для багатьох війни закінчаться лише тоді, коли буде знайдено та знешкоджено останній смертоносний боєприпас, який здатен позбавити людину життя навіть через десятки років після останнього бойового пострілу.

 
Поділитися у соцмережах
< Попередня   Наступна >
2006-2019 © Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволене за умови повідомлення про це та посилання на джерело (в інтернет-ресурсах - на адресу сайту)