Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
  • Ukrainian
  • English
Переглянути НОВИЙ фільм "Грані "Пам'яті" створений Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять"
Головна arrow Експедиції arrow Звіт про пошуково-ексгумаційні дослідж. захоронень вояків УПА у Здолбунівському р-ні Рівненської обл Сьогодні: 23.05.2019
Головна
Новини
Експедиції
Статті (історичні джерела)
Військово-історична реконструкція
Кіно & відео студія
Фотогалерея
Довідкова інформація
Мандруємо Україною
Матеріали у тему


Звіт про пошуково-ексгумаційні дослідж. захоронень вояків УПА у Здолбунівському р-ні Рівненської обл Надрукувати
Ярослав Онищук   
26.06.2007

У відповідності до звернення голови Здолбунівської районної ради В.О. Тимощука № 01/08-244 від 11.04.2007 р., дозволів Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій № 1/17/01/2007 від 24.04.2007 р. і Державної служби з питань національної культурної спадщини № 22-66-П/07 від 27 квітня 2007 р. у період з  29 квітня по 4 травня 2007 р. пошукова група громадської організації «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» здійснювала дослідження на території лісових масивів біля сіл Нова Мощаниця (ур. «Гурби») та Буща (хутір Набивці) Здолбунівського р-ну Рівненської області. Метою робіт був пошук та ексгумація останків вояків Української Повстанської армії і цивільного населення, які загинули в боях з підрозділами НКВС.

Gurby 7
DatsoPic 1.0 © 2006 by Andrey Datso В результаті попередньої розвідки, проведеної 16-18 квітня 2007 року, було обстежено територію лісового масиву на північ від с. Нова Мощаниця, де за свідченнями історичних джерел (звіти командирів відділів УПА 1 ), літератури2 і місцевих жителів знаходилися поховання вояків УПА. Проведено шурфування 10-ти місць ймовірних захоронень, встановлено місцезнаходження одного групового санітарного поховання в ур. «Провороття». Під час проведення ексгумаційних робіт у період з 29 квітня по 4 травня 2007 року членами «Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» були виконані наступні роботи.

Територія Новомощаницької сільської ради

Об’єкт 1 розташований в ур. «Провороття» біля могили, насипаної на місці поховання вбитих енкаведистами вояків УПА і цивільного населення, що перебували у повстанському госпіталі (згідно «Технічного звіту по визначенню планових координат...» – точка №6 3 ). За свідченнями очевидців у могилі мали знаходитися тіла 61 учасника «Гурбенського бою»4 . Розвідковими дослідженнями 16-18 квітня 2007 р. встановлено, що поховальна яма знаходилася не під земляним насипом, а примикала до нього з південно-східного боку.

29-30 квітня 2007 року пошукова група товариства «Пам’ять» провела розкопки об’єкта. Встановлено, що розміри ями становили 1,8x2 м, глибина – 1,8 м від сучасної поверхні. По периметру простежено залишки перетлілих дощок, якими були обшиті стіни. Людські останки у кількості 10 чоловік лежали скупченням на долівці ями, перекриваючи один одного. Тіла лежали у випростаному положенні головами на захід. Дослідження дозволяють припустити, що перед тим як засипати землею, вони були прикриті верхнім одягом (плащами, куртками ?), а також гіллям дерев.

Антропологічне вивчення остеологічного матеріалу вказує, що серед похованих було 8 чоловіків і 2 жінки. На деяких скелетах простежено прижиттєві поранення, спричинені, ймовірно, розривами боєприпасів і вогнепальною зброєю: відсутні окремі кінцівки тіла (зап’ястя), переламані та розщеплені кістки рук і ніг, в окремих випадках проламані черепні коробки. Наприклад, в молодої дівчини (жінки) віком біля 20 років (останок №1) встановлено відсутність нижньої частини кісток передпліччя і кисті лівої руки, спричинену важким пораненням відламком боєприпасу. Вік похованих складав від 16-18 до 40 років.

Супровідний матеріал, знайдений серед останків, вказує на їх приналежність до цивільного населення. Зокрема, на деяких із них частково збереглися рештки верхнього шерстяного і шкіряного одягу, фрагменти шкіряних ременів з пряжками цивільного зразка, мідна підківка до жіночого чобота, металевий і пластмасовий гребені (останній виробництва фірми «Maraton»), уламки двох ложок і виделки, дзеркальця, пластмасові ґудзики від верхнього та нижнього одягу. На жодному із скелетів не було взуття.

Таким чином, дослідження могили в ур. «Провороття» дають підстави припустити, що у ній були виявлені останки цивільних людей, які, ймовірно, перебували у повстанському шпиталі і померли в результаті ран або були вбиті (замучені) енкаведистами. Розташування тіл, порівняно велика глибина могили, а також залишки дощок, якими були обшиті стіни, підтверджують переказ про те, що тіла були захороненні місцевими жителями у підвалі (пивниці) на місці напівзруйнованого дому польського лісника Федорка. Шурфування території колишньої лісничівки на предмет виявлення інших поховань не дали позитивних результатів. Припускаємо, що у ямі-підвалі були поховані тіла тих людей, які або залишилися не впізнаними, або з певних причин не були забрані родичами.

Територія Бущанської сільської ради

Об’єкт 1. Поховання розташоване у лісі на північ від хутора Набивці. Спостерігалося у вигляді ледь помітного горбика, поруч із трьома старими соснами. Згідно інформації жителя с. Буща Ужвіна М.І. на цьому місці мала знаходитися могила чотирьох вояків УПА.

Перші ознаки поховання вдалося простежити під час зняття верхнього пласту землі. На глибині 0,3 м від сучасної поверхні були виявлені людські остеологічні залишки у вигляді двох черепних коробок і деяких дрібних кісток скелетів. Розміри ями складали 1,8x1,1 м, глибина залягання долівки – 0,5 м від сучасної поверхні.

Людські останки лежали горілиць, у витягнутому положенні, орієнтовані головами на захід. Руки складені на грудях. Судячи із супровідних речей поховані були одягнуті у німецьку уніформу і нижній цивільний одяг, на ногах двох із них збереглися залишки сильно зношених радянських чобіт (№1) і черевиків (№3), можливо, американського зразка. З інших матеріалів на останку №1 виявлено фрагмент саморобної запальнички, засоби для чищення зброї (можливо пістолета або револьвера), графітовий стержень від олівця, декілька ґудзиків від верхнього і нижнього одягу. При останку №2 знайдено складний ніж, набій до гвинтівки с-ми Мосіна, а також ґудзики від верхнього вбрання. Останок №3 представлений складним ножем, йоржиком для чищення зброї (можливо револьвера с-ми Наган), фрагментом гільзи від набою до револьвера Наган, а також 5 ґудзиками від німецького однострою (поверхня двох із них була покрита білою фарбою).

Антропологічне дослідження остеологічних решток дало наступні результати: усі три скелети відносилися до осіб чоловічної статті. Останки №1 і № 3 за віком мали не більше 30 років; № 2 – у межах 40-50 років. Слід зазначити, що останній (ост. №2) загинув від поранення в голову осколком снаряда або гранати. Таким чином, в результаті проведених досліджень можна зробити висновок, що поховання відноситься до часу перших на цій території післявоєнних років (1944-1946 рр.) і належало воякам Української Повстанської армії, нашвидкуруч похованих або самим повстанцями, або місцевим населенням. На це вказує невелика глибина могили, захоронення останків за християнськими звичаями, а також наявність супутніх предметів, не пограбованих енкаведистами.

Об’єкт 2. Розташований на узліссі, у північно-східній околиці х. Набивці. Він представлений 10 різночасовими могилами під трьома насипами висотою 0,7-1 м. Загалом у похованні було знайдено 14 людських останків.

Могила №1. На долівці ями виявлено 4 людські останки, які складали єдиний комплекс (ост. 1-4). Кістяки лежали у випростаному положенні (останок №3 мав злегка підігнуті в колінах ноги) на глибині 0,8 м від сучасної поверхні, орієнтовані головами на захід. Руки складені на грудях. Із супровідних речей знайдено рештки тонкої в’язаної тканини чорного кольору (ост. 1), ґудзики від нижнього одягу, шкіряні ремені від штанів (ост. 2-4), рештки металевого футляру у правій кишені штанів (ост. 2), а також німецькі військові черевики (ост. 3). На останкові №3 в районі правої нагрудної кишені знайдено залишки сильно знищеного молитовника, із текстами молитов старослов’янською і проповідей українською мовами.
Тіла були покладені у могилу одночасно, на що вказує як однакова глибина знаходження кістяків, так і те, що кістки скелетів частково перекривають один одного. За антропологічними ознаками останки належали чоловікам віком не більше 30 років.

Могила №2. Представлена залишками тіла людини (ост. 5), яке знаходилося в труні у випростаному положенні головою на захід. Руки підняті до плечей, голова звернута на праве рамено. Глибина залягання скелета 0,9 м від сучасної поверхні. Із супровідного матеріалу знайдено лише кілька ґудзиків від сорочки або натільної білизни. Взуття відсутнє.
Антропологічне вивчення кістяка засвідчує вік загиблого в межах до 30-40 років. В районі лівої ноги (мала і велика гомілки) спостерігається перелом, спричинений, ймовірно, пораненням відламком боєприпасу.

Могила №3. На глибині 1,3 м від сучасної поверхні виявлено одиночне захоронення у труні (ост. 6). Тіло покладене у випростаному положенні головою на захід. Одна рука знаходилася на грудях, друга – в районі тазу. Супровідний матеріал складався з п’яти мідних ґудзиків від кітеля, а також кількох невеликих ґудзичків від натільної білизни. Взуття відсутнє.
Антропологічне вивчення скелета засвідчило, що він належав чоловікові віком не старше 25 років, міцної тілобудови зростом в межах 1,8 м.

Могила №4. Представлена двома людськими останками (ост. 7-8), які лежали головами на захід у випростаному положенні на глибині 0,9 м від сучасної поверхні. Супровідний матеріал складався з наступних предметів: біля останку № 7 знайдено невелику залізну пряжку; останок №8 представлений трьома ґудзиками із зображенням орла від польського однострою, двома – від німецького, трьома – від натільної білизни, двома гачками для підтримки поясного ременя, двома фрагментами невеликих залізних пряжок. На правій нозі останку виявлено залишки кирзового чобота.
Антропологічне вивчення похованих засвідчило наступне. Виявлені в могилі останки належали чоловікам віком від 25 до 40 років. Один із них (ост. 7) має виразні пошкодження лівої частини скелета: розламана і зміщена тазова кістка, відсутня кисть та кістки передпліччя лівої руки. Такі наслідки могли бути спричинені важким пораненням у лівий бік тіла в результаті розриву боєприпасу (гранати, мінометної міна, артилерійського снаряду).

Могила №5. На глибині 1,2 м від сучасної поверхні виявлено залишки тіла однієї особи (ост. 9), покладеної у випростаному положенні головою на захід. Руки складені на грудях. Із супровідного матеріалу знайдено два металеві ґудзики військового зразка, гачок до коміра, а також два ґудзики від погонів із залишками темно-зеленої тканини. Чоботи відсутні.
Антропологічне вивчення скелету вказує на приналежність особи до чоловічої статті. Вік загиблого – в межах 20-25 років. Причина смерті – важке поранення в голову відламком боєприпасу, в результаті якого черепна коробка тріснула не декілька частин.

Могила №6. Представлена одиночним захороненням (ост. 10) на глибині 0,8 м. Тіло було покладене у протилежному до інших напрямку – головою на схід. Руки витягнуті вздовж тулуба. Відчувається, що захоронення відбувалося нашвидкуруч. Поруч з останком виявлено 10 ґудзиків від німецького однострою, кілька ґудзиків від натільної білизни, три металеві пряжки, одинадцять пістолетних набоїв до зброї німецького виробництва (Р-38, MР) кал. 9 мм, а також один пістолетний набій радянського виробництва (ТТ, ППШ, ППС) кал. 7,62 мм. Взуття відсутнє.
Антропологічне дослідження кістяка вказує, що він належав молодому чоловікові віком не більше 25 років. На стегновій кістці правої ноги простежено сліди перелому, спричиненого, ймовірно, в результаті удару об твердий предмет.

Могила №7. На глибині 0,9 м від сучасної поверхні виявлено залишки тіла однієї людини (ост. 11), покладеної горілиць у витягнутому положенні головою на захід. Руки були складені на грудях. На кістяку збереглися залишки теплого в’язаного светра, декілька ґудзиків білого кольору від сорочки або натільної білизни. На одному із пальців лівої руки – шлюбний перстень, виготовлений із срібла поганої якості. Вивчення кісткових залишків вказує, що вони належали чоловікові віком 30-35 років.

Могила №8. Представлена одиночним захороненням (ост. 12) на глибині 1 м від сучасної поверхні. Тіло лежало у випростаному положенні в труні, від якої залишилися рештки струхлявілих дощок. Орієнтація – головою на захід. Черепна коробка легко повернена у бік лівого плеча, руки були складені на животі. Супровідний матеріал дуже бідний і складався лише з двох радянських монет номіналом 20 копійок 1938 і 1939 року випуску.
Антропологічне вивчення кістяка засвідчило, що це була особа чоловічої статі віком до 30 років. В районі правого стегна простежено перелом (у верхній частині) та роздроблення (у нижній) кісткової тканини, спричинені, ймовірно, уламком боєприпасу або розривною кулею. Сліди ще одного поранення виявлені у нижній частині ліктьовій кістки передпліччя.

Могила №9. Одиночне захоронення (ост. 13) знаходилося на глибині 1,1 м від сучасної поверхні. Тіло лежало у випростаному положенні, орієнтоване головою на захід. Руки складені в районі черевної порожнини. Голова похилена на праве плече. Поруч з похованим віднайдено численніший речовий матеріал. Це – пляшечка місткістю 0,2 мл. від лікарства, фрагменти тюбика з-під зубної пасти, декілька ґудзиків від німецького однострою, пластмасові ґудзики від цивільного одягу і білизни, гачок від коміра, фабрична запальничка фірми «Ministere Finance» у шкіряному футлярі. У правій нагрудній кишені кітеля виявлено два пластинчасті фотонегативи розмірами 9х13 см. На жаль, через перебування пластинок у несприятливому середовищі, слідів фотоемульсії на них виявити не вдалося. Крім того, у районі лівої кишені штанів знайдено упаковку з 15 набоями до гвинтівки с-ми Мосіна кал. 7,62 мм. На ногах простежено шкіряні черевики німецького виробництва з кованою підошвою.
Антропологічне дослідження скелета дало підстави свідчити, що він належав чоловікові віком 35-40 років. З огляду на порівняно багатий супровідний матеріал можемо також припустити, що у могилі №9 міг бути похований хтось із старшин УПА.

Могила №10
. Знаходилася на південному краї поховального ряду. На глибині 0,5 м від сучасної поверхні у невеликій дерев’яній труні (ящику?) головою на захід було поховано рештки тіла людини (ост. 14), яка згоріла у вогні. Складається враження, що анатомічна цілісність останку була порушена ще під час покладення у труну: черепна коробка роздрібнена, ребра зміщені, кістки ніг перемішані, а в деяких випадках зламані. На окремих частинах скелету спостерігається сліди обпалення. Жодного супровідного матеріалу виявити не вдалося.
Виходячи із результатів дослідження кістяка можна сказати, що він належав молодій особі чоловічої статті віком не більше 20 років.
Згідно свідчень місцевих жителів було відомо, що в об’єкті №2 біля х. Набивці було похованого молодого вояка УПА Головатюка Василя Ананійовича на псевдо «Сокіл», який загинув у підпаленій енкаведистами клуні. Проведені розкопки дають підстави ототожнювати його із похованням виявленим у могилі №10. Припускаємо, що перед смертю повстанець міг підірвати себе гранатою, в результаті чого були пошкоджені (зміщені і переламані) окремі кістки скелета, а черепна коробка розпалася на декілька частин.

Таким чином пошуково-ексгумаційні дослідження об’єкта №2 біля х. Набивці дали можливість не тільки вивчити характер поховань, а й частково реконструювати хід подій періоду боротьби УПА. Зокрема, можемо стверджувати, що виявлені захоронення є різночасовими і виникли вони у період 1944-1946 рр. Західна орієнтація похованих, складені на грудях руки, а також наявність трун в окремих могилах вказує на факт їхнього захоронення або самими повстанцями, або кимось із місцевих жителів.
   
Висновок
Таким чином, під час розкопок місць захоронень на території Новомощаницької і Бущанської сільських рад виявлено та ексгумовано останки 27 чоловік. Із них – 10 осіб цивільного населення віднайдено у могилі, яка знаходилася в ур. «Провороття» та 17 воїнів УПА у двох могилах (відповідно – 3 і 14 осіб) біля х. Набивці. Людські рештки описано, пронумеровано і упаковано згідно «Тимчасового порядку здійснення на території України пошуку, ексгумації та перепоховання останків осіб, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій, і впорядкування місць їх поховання». Процес розкопок зафіксовано на фото- і відеокамеру.

Важливо, що в результаті досліджень було встановлено місце поховання Головатюка Василя Ананійовича (псевдо «Сокіл»), яке тривалий час розшукувала його сестра п. Ліда. Під час пошуково-ексгумаційних досліджень виявлено супутній матеріал (залишки обмундирування, взуття, особисті речі), а також опитано свідків, які подали важливу інформацію щодо місцезнаходження інших могил у цьому районі. Після завершення досліджень місця поховань були рекультивовані і відновлені у первісному вигляді.

GurbyMemorial 9
DatsoPic 1.0 © 2006 by Andrey DatsoВиявлені в процесі пошуково-ексгумаційних досліджень людські останки було урочисто поховано 18 травня 2007 року у криптах Пантеону Слави «Герої Гурбенської битви» біля Свято-Воскресінського чоловічого монастиря на Гурбах.

На сьогодні залишилися не ексгумованими рештки людей у ще кількох могилах на території Новомощаницької, Бущівської і Дерманської сільських рад.

Їхнє дослідження, а також розвідка нових місцезнаходжень планується на літо 2007 року. 


1. Звіти зберігаються у фондах Центру дослідження визвольного руху (м. Львів)
2. Марчук І.В., Тищенко О.О. Гурби. Квітень 1944-го. –Рівне, 2007. –199 с. та ін.
3. Янчук Р. Технічний звіт по визначенню планових координат місця поховань учасників бойових дій в ур. Гурби Здолбунівського р-ну Рівненської обл. та відображенню їх місцерозташування на існуючих планово-картографічних матеріалах і космічних знімках //Звіт пошукової експедиції Рівненського обласного краєзнавчого музею по встановленню місць поховань вояків УПА в урочищі Гурби Здолбунівського району Рівненської області. –Рівне, 2006. (Зберігається у фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею).
4. Марчук І.В., Тищенко О.О. Гурби... –С. 86-87.

 
Поділитися у соцмережах
< Попередня   Наступна >
2006-2018 © Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволене за умови повідомлення про це та посилання на джерело (в інтернет-ресурсах - на адресу сайту)