Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
  • Ukrainian
  • English
Переглянути НОВИЙ фільм "Грані "Пам'яті" створений Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять"
Головна Сьогодні: 19.08.2019
Головна
Новини
Експедиції
Статті (історичні джерела)
Військово-історична реконструкція
Кіно & відео студія
Фотогалерея
Довідкова інформація
Мандруємо Україною
Матеріали у тему


Народ повинен пам’ятати про своїх героїв Надрукувати
осередок Товариства   
07.04.2006

У вересні 1939 р. в села Лопатинського (тепер Радехівського) району Львівської області вступили окупаційні війська Червоної армії, як «визволителі». За кілька тижнів розпочались арешти тих, хто був суджений ще попередньою польською владою. Виявилось, що поляки передали списки арештованих за націоналістичну діяльність «совєтам». Однак, завдяки тому, що більшість членів ОУН була переведена за кордон, українське національне підпілля вдалося зберегти від арештів. Однак продовжувалися арешти членів родин та сімей підпільників, масове «розкуркулення» цивільного населення. Багато заарештованих було відправлено до Золочівської та Львівської тюрем, чимало вивезено до Сибіру.

У перший день німецько-радянської війни, у неділю 22 червня 1941 року, у підвалі Лопатинської тюрми енкаведисти без суду і слідства, пострілом у потилицю знищили 24 молодих місцевих юнаків – членів ОУН. Злочин проводили начальник Лопатинського райвідділу НКВД Моцар і секретар Лопатинського райкому ВКП(б) Шпитяк.

 

Під час німецької окупації справу «червоного терору» в районі продовжують відділи червоних партизан, якими командували П. Вершигора, Н. Наумов, Д. Медведєв. «Червоні партизани» не мали із собою ніякого провіанту, одягу, взуття, зате була у них у великій кількості зброя. Вони не поспішали воювати проти переважаючих німецьких сил, натомість жваво боролися із беззбройним цивільним населенням. З метою захисту населення посилену варту несли озброєні загони із членів ОУН-УПА. 27 січня 1944 р. радянські партизани напали на село Нивиці і закатували 33 жителів, тіла яких кинули у стодолу і підпалили. У лютому 1944 р. в с.Монастирок-Станіславецький  вони замордували 7 членів ОУН. Їх тіла, прикриті гіллям, знайшли місцеві селяни у лісі. На початку березня 1944 р. загони партизанів з лісів Бродівського району рушили на смт.Лопатин. У Лопатині підірвали спиртзавод, пограбували місцеве населення і рушили в сторону Радехова. Ось деякі приклади боротьби червоних партизан з цивільним населенням. Зусиллями боївок ОУН-УПА, кущами самооборони до червня 1944 р. ці загони були в основному ліквідовані.

 

З липня 1944 року Західну Україну знову захоплюють більшовики і продовжують свій терор. Сотні українців стають до боротьби проти російського окупанта. Населення, організоване підпільною сіткою ОУН, вступає до лав УПА та кущів самооборони і збройно дає відсіч більшовикам. У цій нелегкій боротьбі багато українців віддали своє життя за Українську державу. Багато загинуло в бою, чимало закатованих в тюрмах НВКВД, деякі були вивезені разом із сім’ями та родинами до Сибіру.

Сьогодні, через 60 років після тих подій, ми повинні не забувати і вшановувати пам’ять полеглих героїв. У червні 1991 р. біля приміщення колишньої тюрми НКВД смт.Лопатин встановлено пам’ятний знак на честь замордованих у ній 22 червня 1941 р. 24 молодих українських патріотів.


Климчук Тадей Іванович - один із в'язнів Лопатинської тюрми

З 1944-1952 рр. у Лопатинській в’язниці утримувалися полонені вояки ОУН-УПА, члени їх сімей та родин. Тут відбувалися страшні катування та одночасно проводилися розстріли. Свідком страшних тортур був воїн ОУН-УПА, житель смт.Лопатин Климчук Тадей Іванович. Сьогодні він розповідає нам про минуле, про тих, хто героїчно загинув на полях і в лісах,  чиї тіла виставлялися у райвідділі НКВД смт.Лопатин для впізнання та остраху. Так, в бою з енкаведистами в околицях с.Грицевоя 07.09.1945 р. загинув керівник районного проводу «Альпи» Горбач Антін Пантелеймонович – «Зуб». Його тіло, прив’язане до воза, волочили 20 км дорогою до Лопатина і кинули на подвір’я тюрми для опізнання. Лише завдяки випадку вночі повстанці викрали свого командира і поховали в саду за селом.

 

Після розстрілів багатьох повстанців закопували на території тюрми. Коли вже не стало місця для захоронення, тіла замордованих вивозили на околицю Лопатина до урочища «Юрище» і скидали в глибокі криниці (їх було три). Так, в криницю були скинуте тіла кущового провідника Боднарука Петра Григоровича (псевда «Сопілка», «Орлик») з с.Лопатина, що загинув у 1947 р. у бою з більшовиками; стрільця з сотні «Недолуги» з с.Березівка Головайчука Володимира Йосиповича – «Збруч», (загинув 09.09.1949 р.); зв’язкового надрайонного осередку Карплюка Григорія Гнатовича з с.Батиїв з товаришами  Харчуком Михайлом і Солопом Маркіяном (разом загинули 09.08.1949 р. в с.Немнів. Оточені ворогом вони згоріли у стодолі); та багато інших.

 

У 1992 р. за ініціативою колишнього вояка ОУН-УПА Тадея Климчука розпочалися розкопки криниць в урочищі «Юрище». Добуто 49 останків тіл. Не дослідженою залишилась третя криниця. ЇЇ розкопано на глибину 16 м і припинено роботи, через виявлені вибухонебезпечні предмети (противотанкові міни, гранати).

Восени 2004 р. за ініціативою голови смт.Лопатин Гетьманського Богдана Євгеновича, лікаря місцевої лікарні Білика Олега та Климчука Тадея Івановича розпочато збір документів та свідчень очевидців по виявленню інших місць захоронень жертв НКВД. Одне з них виявлено на території подвір’я колишньої тюрми. Зокрема на місці конюшні було закопано тіла 6 повстанців. Серед них кущового провідника Дмитрука Йосафата Филимоновича«Дмитра» з с.Барилів і Хаби Івана Матвійовича – «Данила», «Осики», з х.Підбатиїв, які загинули 13.06.1948р. на х.Адамівка. Загалом за свідченнями очевидців на подвір’ї має бути до 10 поодиноких захоронень.

 

Поблизу сільського костелу була велика  вирва від авіабомби, де енкаведистами були скинуті тіла закатованого у 1944 р. в Лопатинській в’язниці Мищака Андрія з с.Увина, провідника Грицевільського куща Головайчука Федора Ільковича – «Зелений», «Богдан», з с.Березівка, (загинув 29.09.1944 р.).

 

Встановлено також, що для захоронень використовували розташовану в «Юрищах» велику пивницю, яка ще чекає свого дослідження.

 

На підставі зібраних матеріалів і свідчень та згідно дозволу Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій (м. Київ), громадська організація «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять», яку очолює кандидат історичних наук Ярослав Онищук, розпочала роботу по пошуку, ексгумації та перепохованню останків жертв політичних репресій в смт.Лопатин. На протязі кількох днів здійснено великий обсяг земляних робіт на території колишнього тюремного подвір’я, виявлено та ексгумовано останки двох вояків ОУН-УПА. В подальших планах організації — проведення розкопок біля костелу та пивниці в ур. «Юрище».


Перепоховання останків героїв

23 жовтня 2005р. на селищному кладовищі в Лопатині, де вже знаходиться могила 49 повстанців, відбулося урочисте перезахоронення двох нововиявлених останків воїнів ОУН-УПА та проведено мітинг-реквієм пам’яті героїв ОУН-УПА. А у церкві Успіня Пресвятої Богородиці проведена панахида за загиблими воїнами.

Народ повинен пам’ятати про своїх героїв.

 
Поділитися у соцмережах
< Попередня
2006-2018 © Товариство пошуку жертв війни ''ПАМ'ЯТЬ''
Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволене за умови повідомлення про це та посилання на джерело (в інтернет-ресурсах - на адресу сайту)